Главная » Семейное право » Державний герб. Герб Украины: описание, значение и краткая история. Что обозначает герб Украины

Державний герб. Герб Украины: описание, значение и краткая история. Что обозначает герб Украины

Статья 20 Конституции Украины провозглашает малым гербом страны княжеский знак Владимира Великого. Какова история этого символа? И что означает герб Украины?

Слово «трезубец» по отношению к этому знаку впервые ввел в обращение российский историк Карамзин, который в своей «Истории государства Российского», изданной в 1828 г., сравнил символы на монетах Киевской Руси с трезубцем.

Что обозначает герб Украины?

В 1860-62 годах в Европе происходила оживленная полемика о значении и содержании этого загадочного символа. Лучшие ученые выдвигали свои собственные гипотезы. В течение прошлого века более 50 ученых из России, Украины и других стран пробовали разгадать смысл трезубца и найти источники его происхождения. Их мысли по этому поводу значительно разошлись. Известно более 200 предположений о значении герба Украины. Например, его считали верхушкой скипетра византийского или скифского царя, короной, голубем Святого Духа, наконечником копья, якорем, нормандским луком, топором, хоругвью, шлемом.

Греческое влияние

Самые ранние археологические находки символа, напоминающего трезубец, датированы 4–3 тысячелетиями до нашей эры. Т. е. они относятся к периоду Трипольской культуры. Его следы можно увидеть и в эллинской культуре, ставшей источником греческой, в лице богов Плутона, Посейдона и Зевса. Трезубец там являлся символом власти. Он получил распространение благодаря влиянию греческой культуры на другие народы и достиг Боспорского царства. Располагалось оно на территории Тмутаракани, Тамани, Крыма.

Фамильный знак Рюриковичей

Прямые отношения Киевской Руси с Боспорским царством привели к заимствованию греческой символики. Трезубец можно обнаружить на серебряных и золотых монетах Владимира Великого и его потомков. Он стал их геральдическим знаком и символом силы древнерусского государства. Его изображение было обнаружено на руинах киевской Десятинной церкви, построенной в 996 г., Владимиро-волынском Успенском соборе (1160 г.), на перстнях, оружии, посуде.

Некоторые историки высказывают предположение, что трезубец символизирует сокола или другой княжеский тотем. Есть ряд версий, которые объясняют значение символа, но строго научным подтверждением не подкреплена ни одна из них.

Самыми известными сохранившимися фамильными знаками являются знаки Рюриковичей. Постепенно символ, представляющий владельца, стал использоваться в печатях, дипломатии и торговле, исполняя роль верительной грамоты. Наиболее старой эмблемой такого типа считается двузубец Святослава.

Трезубец – герб Украины – изображался на перстнях, пломбах и монетах Владимира и его потомков.

В XI в. появилась новая традиция использования ликов святых, покровительствовавших князьям. У Ярослава Мудрого им был святой Георгий, а у князя Святополка – архистратиг Михаил. Последний также считается покровителем Киевских земель. Изображение архангела можно встретить на многих печатях ХІІ-ХІІІ вв. Впоследствии оно стало гербом города.

Несколько столетий трезубец использовался всеми княжествами Киевской Руси. Затем он видоизменился в двузубец, но сохранилась его первоначальная основа. Некоторые династические рода использовали его в качестве геральдического знака до XV в.

Символ герба Украины присутствовал и в эмблеме Владимира Ольгердовича, ставшего киевским князем в 1362 г. после победы русско-литовских войск над татарскими правителями Подолья, а также его сыновьями Андреем и Олельком. Знак представлял собой якорь-крест, который также использовался в монетах Галицкой Руси, чеканившиеся во Львове. Подобные символы в разное время являлись гербами Винницы, Прилук, Бердянска, Городни, Зенькова, Николаева, Одессы.

Династический герб

Распад Киевской Руси привел к образованию множества отдельных княжеств. Тогда же начался следующий период становления символики государства. Геральдические гербы пришли на смену прежним фамильным знакам.

Эмблемой потомков Даниила Галицкого, который много сделал для объединения Галицко-Волынского княжества, стал лев, взбирающийся на скалу. Об этом свидетельствует печать князей Льва ІІ и Андрея (1316 г.). По мнению экспертов, принадлежала она Льву Даниловичу, именем которого назван г. Львов. Таким образом, лев стал династическим символом Галицко-Волынского княжества. Печать короля Руси Юрия І Львовича изображает всадника со щитом, на который нанесен герб Галичины – восстающий лев.

Казацкое государство

Следующий период становления символики Украины относится к 16–17 векам, когда происходила консолидация украинских земель и национально-освободительная война. В это время произошло образование военно-политического центра – Запорожской Сечи.

Летописец Григорий Грабянка упоминает, что в 1575 г. король Польши Стефан Баторий наградил казаков за мужество, проявленное в сражениях с татарами, особой печатью. Она изображала рыцаря-казака с мушкетом. Самой известной печатью является клейнод 1595 г., принадлежавший гетману Лободе. На ней в профиль изображен идущий казак с мушкетом и саблей. Этот знак в 1622 г. был назван гербом Войска Запорожского.

На клейнодах гетмана Богдана Хмельницкого тоже фигурировал казак с самопалом. Некоторое время этот знак являлся символом Украины. B 1758 г. его назвали национальным гербом. Ha картах Украины того времени была изображена именно эта эмблема. Но одновременно использовались и другие символы. Например, на печати Киевского магистрата 16 в. фигурировали арбалет, лук и стрела.

Печати Михаила Ханенко и Ивана Брюховецкого вместе с казаком изображали копье. Это говорило о роли Войска Запорожского в их выборе гетманами. Совершенно иные символы изображены на войсковой печати Петра Суховеенка, который получил булаву гетмана с помощью крымского хана Адил-Гирея. Она изображает лук с двумя стрелами. Казачество не приняло новый герб. Например, некоторые из них грозили сломать лук и стрелы своими мушкетами, таким образом намекая на оружие, составляющее государственную символику Войска Запорожского.

В составе России и Австрии

После нарушения Россией договора с Украиной и присоединения последней символика страны постепенно унифицировалась. Казак с мушкетом исчез. Официальным гербом Украины в составе Московского царства стал двуглавый орел.

Однако Москве подчинилась не вся территория страны. Ее западные части (Закарпатье, Буковина и Галичина) после очередного раздела Польши вошли в состав Австрийской империи. Образованный весной 1848-го в г. Львове главный русский совет объявил национальным гербом золотого льва на лазурном поле – древний Галицко-Волынский символ. Однако он не стал всеукраинским.

УНР

После революции в феврале 1917 года желто-голубой флаг был принят довольно быстро. Однако выбрать герб нового государства оказалось труднее. Свидетели двух многолюдных манифестаций, которые происходили в Киеве весной 1917-го говорят o нескольких знаках, использовавшихся их участниками. Это был золотой лев на лазурном фоне, его комбинация с архангелом Михаилом, казак с самопалом, золотой орел и полумесяц co звездами и крестом.

Историк Михаил Грушевский, являвшийся председателем Центрального совета, 16.09.1917 опубликовал специальную статью в «Народной воле». В ней он писал, что Украина никогда не имела постоянного герба. B числе символов, которые, по его мнению, могли исполнить эту роль лучше всего, были трезубец, лук и арбалет, известные по киевским печатям 17–18 вв., а также казак c мушкетом.

Затем данный вопрос поднимался после образования Украинской Народной Республики. Осенью 1917-го была создана геральдическая комиссия, работа которой привела к двум подходам. Приверженцы исторического принципа желали утвердить гербом Украины известную в прошлом эмблему. Сторонники другого подхода настаивали на ассоциации нового строя с новым знаком.

Михаил Грушевский выдвинул компромиссное предложение. По его мнению, в центре на голубом фоне должен был размещаться золотой плуг, вокруг которого бы находились трезубец, казак, лев, всадник и арбалет. Над ними был голубь с оливковой ветвью – символ национального согласия и мира. Держать щит с обеих сторон должны были рабочий и крестьянка. Но окончательное решение комиссия так и не приняла.

Тем временем в конце 1917 г. был утвержден проект украинского кредитного билета. На фронтальной части купюры должны были находиться отпечатки знака Владимира. Таким образом, трезубец впервые появился в официальных документах УНР.

Позднее, 18.01.1918 был утвержден украинский военно-морской флаг. Ha синей полосе размещался золотой трезубец, в верхней части которого располагался крест. Это второе появление символа в официальных документах до его утверждения. B феврале Совет Министров республики внес закон о державном гербе Украины (фото приведено в статье) – знаке Владимира Великого, подобном эмблеме на флаге ВМФ, но без креста. 01.03.1918 в г. Коростене герб был официально утвержден. К тому времени Киев уже был оккупирован большевиками.

Проект символа государства было поручено сделать главе Академии искусств Украины Кричевскому. Им были подготовлены эскизы большого и малого гербов, и соответствующих печатей. Изображенные на них трезубцы окружали оливковые ветви, символизировавшие национальное согласие и мир с соседними странами. Эскизы были утверждены 22.03.1918.

Украинская Держава

В конце апреля 1918 г. произошел государственный переворот, поддержанный германскими и австро-венгерскими войсками. Власть перешла к гетману Скоропадскому, который поддерживал возрождение традиций запорожского казачества, чему соответствовал символ казака c самопалом. Однако отказываться от трезубца новое правительство не стало. Таким образом, эти два символа появились на новой печати Украинской Державы. Трезубец размещался выше казака c мушкетом. Одновременно знак стал употребляться и в форме военных, а именно – на кокарде.

Директория

Осенью 1918 г. в Германии и Австро-Венгрии произошли революционные события. B ходе политического кризиса и провозглашения Скоропадским курса на объединение Украины с будущим Российским государством, войска под командованием Симона Петлюры восстали. Зимой 1918 г. было установлено правление Директории. Трезубец снова становится государственным гербом Украины. Этот же знак без креста был сохранен на флаге флота. Различные варианты трезубца располагались в центре армейских кокард.

УССР

10.03.1919 ІІІ съезд Советов принял конституцию с описанием нового флага и герба Украины. Последний представлял собой щит, на котором были изображены серп и молот в солнечных лучах с расположенной над ними аббревиатурой У. С. Р. Р. На ленте красного цвета под щитом на русском и украинском была сделана надпись: «Пролетарии всех стран, соединяйтесь!». Обрамляли щит пшеничные колосья. Фактически герб Украины был скопирован c герба РСФСР, менялись лишь надписи.

B 1949 г. он был дополнен пятиконечной звездой, и аббревиатура на щите была заменена надписью «Украинская ССР». Вероятно, это понадобилось, чтобы не путать с гербом РСФСР.

Независимость

19.02.1992 Верховный Совет принял в качестве малого герба Украины (фото приведено в статье) фамильный знак Владимира Великого – трезубец. В конституции, принятой V сессией 28.06.1996, символ был закреплен в этом статусе. Основной закон предусматривает также наличие герба большого. B 20-й статье Конституции сказано, что он базируется на малом и знаке Войска Запорожского, которым является казак с самопалом. Но и по сей день закон o большом гербе Украины не принят.

Що ми знаємо про герб України? Більшість з нас обмежується тим, що це золотий тризуб на синьому фоні. Ще дехто навчився читати в ньому приховане слово “воля”. Але насправді все не так просто.

Ви замислювались, наприклад, чому саме тризуб? Що це взагалі за символ? Коли він з"явився на наших землях?

Вперше про тризуб як про офіційний державний герб України заговорили в 1918 році. Українська Центральна Рада пояснила його прийняття тим, що це є знак князівської влади і спадкоємності української державної традиції. Однак, починаючи від розпаду Київської Русі і до 20 століття його використовували не так активно. Тризуби зустрічалися тільки в геральдиці міст, на родових гербах чи у книгах. Деякі запорожці, зокрема та , розміщували на своїх родових гербах хрести чи якорі, стилізовані під тризуб.

Але історія українського герба почалась ще з княжого роду Рюриковичів. Вони карбували тризуб на всьому: від печаток та монет до цеглин, з яких будувались храми та церкви. Перша писемна згадка про український тризуб датується 10 ст. Це був болгарський літопис “Хроніка Манасії”, в якому описувались дружинників Святослава саме з тризубами. Щоправда, Святослав обрав собі простіший варіант - з двома зубцями. Одна з гіпотез стверджує, що це була літера “Ц” (від слова “цар”) зі зміщеним до центру хвостиком.

Його син Володимир Великий не зрадив традиціям, однак впродовж свого правління постійно удосконалював свій герб. Почав з того, що додав ще один зубець, далі ускладнював його графічними елементами. Остання зміна відбулась після хрещення Русі, коли князь додав паличку до середньої лінії, щоби вийшов хрест.

Однак, тризуб був присутній на наших землях ще задовго до цих подій. Археологічні знахідки свідчать, що його використовували трипільці у 4-3 ст. до н.е. У прадавні часи на землях центральної України тризуб був знаком родових та племінних старійшин. Приклади стародавніх тризубів були знайдені на Поділлі, В Ольвії (в Південній Україні), на території прадавнього Бозпорського царства. Згодом його використовували царські скіфи, які називали себе нащадками атлантів (до речі, найдавніша писемна згадка про тризуб датується 360-355 рр до н.е. і належить Платону: у праці “Тімен” він детально описав блакитний одяг царів-атлантів, на якому був зображений золотий тризуб).

Однак Україна не така ексклюзивна. Ви бачили прапор Барбадосу? Хоч ця країна і знаходиться за тисячі кілометрів від нас, на її прапрорі ( , до речі) розташувався саме тризуб. Він трактується як відображення принципу правління в країні: “з народу, з народом, для народу”.

Якщо зазирнути в історію, триєдність зустрічається і в символіці інших країн. Колись символом Великого князівства Литовського були Ґедимінові стовпи або колони Гедиміна. Ви можете сказати, що три стовпи не мають нічого спільного з тризубом. Але якщо трактувати глибинне значення символів, то форма відображення не має значення, важливим є поєднання трьох явищ, елементів, сил, які становлять основу буття в сакральних віруваннях предків. Сьогодні Ґедимінові стовпи присутні на Великому гербі Литви. Згідно розповідей, цей символ був привезений князем Паленомом з Риму. Однак ще з тих часів люди помічали схожість цих стовпів з тризубом Київського князівства.

Різноманітні версії тризуба були поширені по всій території Європи та Азії, адже він був частиною культури багатьох народів і особливо значну роль відігравав у віруваннях арійців. Тому на деяких родових гербах їх нащадків і досі можна знайти відголоски триєдності. Арії пройшли чималий шлях, залишивши по собі багато згадок, в тому числі і тризуб.

В Індії, наприклад, є Храм Вайшну Деві - Великої Богині Матері. Її бронзова статуя у правій руці тримає тризуб. Найцікавіше те, що храм знаходиться на горі з трьома вершинами, яку символічно називають “Трикута”. З тризубом також зображують індійських богів Шиву та Вішну. За допомогою тризуба Шива перетворює світ у хаос, з якого згодом створює новий світ. Це символ єдності творця, охоронця і руйнівника. В національній символіці Індії також присутній елемент, який називається “тришуб” і нагадує український тризуб. Однак місцеві визнають, що символ “народився” не на їх землях, а був принесений саме арійцями.

З тризубом зображалися багато міфічних героїв: грецький Посейдон, римський Нептун, скіфський Тагимасад, слов"янські Перун та Водяник.

В Перу теж є свої згадки про загадкові тризуби. Чули про Андський канделябр? Це малюнки вирізьблені на скелі, які нагадують тризуб або підсвічник із трьома свічками. Місцеві називають його “Три хреста”. Цей малюнок вважаєтсья найбільшим зображенням тризуба.

До речі, саме український тризуб присутній на гербах італійської армії. Їх підрозділам дозволено додавати до своїх гербів символи територій, де була отримана медаль за військову доблесть. Під час Другої світової війни 8-ма Армія Італії була направлена в Радянський союз, на територію України. Хоча тут її практично знищили, дехто таки повернувся додому. Було сформоване нове військо, якому дозволили додати український тризуб на свої герби.

На території країн СНД є ще одне поняття - “тризубець”. Цей термін вигадав порівняно недавно російський історик Карамзін. Різниця полягає в тому, що тризубцем українці споконвіку називали вила, а тризуб був чимось більш символічним, вищим. Тому не плутайте ці поняття:)

Існує безліч теорій значення тризубу, однак жодної, яка б змогла пояснити усе. Хтось бачить в ньому конкретні риси живих і не живих предметів: верхню частину скіпетра візантійських монархів, скіпетри скіфських царів, корони, сокиру, прапор, птаха тощо.

Філософські традиції трактують цей знак, як символічне відображення певного поняття або явища. Тризуб Володимира, на приклад, вважався символом ідеї влади над трьома світами.

Хтось вбачає в тризубі монограму: слова “воля”, “Володимир”, “Василевс” тощо. Дехто вважає, що на нашому гербі зображено дві літери “В”, між якими знаходиться знак царської влади Однак тут є багато спірних питань. Тризуб відомий ще з прадавніх часів, коли про такі поняття не було й мови.

Бачили в тризубі також зашифровану цифру 3 (яка колись позначалась літерою Ш). Число три з поконвіку означало Божественний порядок. Наприклад у єгиптян воно асоціювлось із Тріадою: поєднанням двох елементів, що веде до появи третього. В їхньому розумінні світ складаєтсья з трьох рівнів: небесний, земний і підземний; людина має три аспекти: дух, душа і тіло; в кожному явищі є три стадії: виникнення, розгортання, знищення.

Секрет тризуба полягає саме у магічному числі “три”. Трійця невпинно переслідує людину ще з часів зародження цивілізацій. Віра, надія, любов; вогонь, вода, життя; Інь, Янь, Ци - всі явища завжди ходять трійцею. Це завжди три рівноправні сили, що походять від притаманного кожній культурі Абсолюту.

Навіть якщо розглядати систему вірувань усіх древніх народів, завжди було три основні сили: індуїзм - Брахма, Шива і Вішну; греки - Зевс, Аід, Посейдон; Єгипет - Осіріс, Гор, Ісіда. Навіщо далеко ходити, в християнстві теж присутня трійця: Бог Отець, Бог Син, Бог Дух Святий; віра, надія, любов тощо.

Однак не будемо забувати, що тризуб - язичницький символ. Рідновіри розповідають, що малий герб (Тризуб, Триглав, Трійця) - симол Божественного світу. Тому князі брали його за ознаку влади, проголошуючи себе намісником Бога на землі.

Згідно язичницьких вірувань тризуб є відображенням Триглава або Роду: праворуч розміщується Дажбог - чоловіче начало, ліворуч - Макош - жіноче начало, посередині - Перун, народження і смерть. Цікаво, що ця схема лежить в основі побудови календарів і православних церков: вхід розташовується в західній частині, яка символізує осінь, смерть, зародок; люди входять лицем до східної частини - весна, народження, дитина; південна частина - літо, чоловік, Білобог; північна - зима, жінка, Чорнобог.

Вірогідно, у ті часи тризуб був одним з рунічних знаків, який спрощено зображав дерево з трьома гілками догори і символізував Білобога (плюс). На противагу йому існував такий же символ, перевернутий до низу - Чорнобог (мінус).

Також вважається, що тризуб - це відображення Рарога - вісника небесної справедливості, сокола, який летить з висоти донизу. В багатьох древніх цивілізаціях цей птах асоціювався з чимось високим: у стародавньому Єгипті - це був символ Сонця, в Монголії сокіл знищив “сонячного перевертня”, перси асоціювали його з царською владою, індіанці та слов"яни називали так доблесних воїнів. У вруваннях наших предків саме сокіл сидів на верхівці світового дерева. Тому дехто вважає, що саме падаючий вниз сокіл став прототипом родового гербу Рюриковичів.

Що ж, скільки думок, стільки й гіпотез. А як все було насправді, сьогодні достовірно не знає ніхто. Тризуб завжди буде приваблювати нових любителів загадок та головоломок, доки якомусь щасливцю не вдасться розгадати таємничий код наших предків.

І, насамкінець, цікавий факт. Найбільший в Україні тризуб розташовується в Івано-Франківській області. Він був викладений з білого каменю в 1992 році на схилі гори. Під гербом викладено рік і слово “воля”. Автором цього витвору став колишній вояк УПА Анастасий Козак, який таким чином вирішив вшанувати своїх побратимів. Місце він обрав не випадково - саме тут відбувались жорстокі бої між повстанцями сотні Пилипа Орлика та більшовиками. Анастасию довелось добре попрацювати: герб достатньо великий, на нього пішло дві вантажівки каменю, який він переносив вручну в двох сумках (а на той час йому було вже 70 років). Навколо тризуба висаджені смерічки і туї, а фундамент обладнаний канавами, щоби каміння не змістилось. Сьогодні за пам"яткою доглядають місцеві школярі.

Виникнення національних гербів припадає на період об"єднання європейських держав у Новий час. Герби держав створювалися за різними принципами - десь це були давні символи певного територіального утворення, яке увійшло до складу єдиної (централізованої) держави (наприклад, Німеччина обрала гербом орла Священної Римської імперії, герб Іспанії включає герби королівств, які її утворили), десь створювався зовсім новий герб (особливо коли держава до цього ніколи не була незалежною).

Основою герба України є тризуб - Знак Княжої Держави Володимира Великого. Версій про походження тризуба існує безліч. У різних варіаціях він з"являється на монетах, печатках, клеймах князів роду Рюриковичів із часів Святослава Ігоровича (щоправда, у його часи це був двозуб). Учені тлумачать ці зображення по-різному: як символ державної влади, як церковну емблему, як монограму, як орнамент. Багато вчених вважають тризуб родовим знаком самої родини Рюриковичів. Походження символу також породило багато версій. Так, наприклад, низка фахівців вважають тризуб схематичним зображенням птаха (зокрема, сокола, ворона, голуба). Дехто бачить у тризубі корону. Інші вважають тризуб символом християнської Трійці або ж триєдиного божества з язичницького пантеону.

Цікаво, що як такий тризуб є одним із найдавніших символів, відомих людству. Із тризубом зображували грецького бога моря Посейдона та його римського «колегу» Нептуна; у руках богів Шиви та Вішну він з"являється в індійській міфології. Тризуб широко використовувався в різноманітних символах, пов"язаних із числом 3, яке вважалося священним практично всіма народами.

Варто зазначити, що український народ протягом свого існування використовував й інші символи. Зупинимося на найбільш відомих та поширених.

Важливу роль в історії України відіграло козацтво. Тому не дивно, що зображення козака тривалий час використовувалося нашим народом як свого роду символ. Велика історична роль цього символу відображена також у Конституції України, яка встановлює використання у великому Державному Гербі козака з мушкетом.
Уперше таке зображення («рицар-козак із самопалом») з"являється в 1575 р. на печатці Війська Запорізького, яка разом з іншими клейнодами була передана козакам польським королем Стефаном Баторієм. Пізніше козак зображувався з мушкетом та шаблею на боці. Цей символ використовувався запорожцями і під час польського панування, і за часів Хмельниччини; пізніше його успадкувала й Гетьманщина: у її діловодстві його називають «гербом нації». Сьогодні козак зображений на гербах Дніпропетровської та Запорізької областей - до їхнього складу увійшли землі Запорізької Січі. Цей символ зберігався як символ українських земель до кінця XVIII ст. - ліквідації гетьманського уряду.

Іншим поширеним символом України був архангел Михаїл . Полководець небесного воїнства, він віддавна вважався оборонцем усіх християн та давніх слов"ян зокрема. Упродовж тривалого часу архангел Михаїл був зображений на гербі міста Києва та Київської землі; на гербі столиці його можна побачити й зараз. Неодноразово він з"являвся й на козацьких знаменах. Коли в 1863 р. почалося Січневе повстання поляків проти російського повстання, саме архангел Михаїл символізував на гербі повстанців українські землі.

Іншим важливим символом був галицький лев . Лев - один із найстаріших елементів гербових символів. Він розміщений на гербах багатьох сучасних держав: Чехії, Бельгії, Нідерландів, Великої Британії, Швеції, Болгарії тощо. Уперше він з"явився як символ Галичини на печатці галицько-волинських князів Андрія та Лева II (князювали в 1308-1323 рр.). Кольори лева та тла - золотий і блакитний - збігаються з кольорами українського прапора. Золотий галицький лев був проголошений гербом Головною Руською радою під час революції 1848 р. в місті Львові.

Уперше необхідність створення власного державного герба постала перед Україною після Лютневої революції 1917 р. та створення Української Центральної Ради. Пропонувався цілий ряд символів: вже згадувані лев, козак, архангел Михаїл, а також лук або самостріл, які дуже часто використовувались у гербах українських міст, наприклад, на старих гербах Києва та Харкова; сьогодні лук зображений на гербі міста Полтави. Дехто пропонував створити зовсім новий символ, наприклад, пішовши шляхом Французької Республіки, використати як символ стилізоване зображення букви «У» (французи використовують монограму RF). Один із провідних діячів Центральної Ради, видатний історик Михайло Грушевський пропонував створити комбінований герб. За його задумом, у центрі герба мав бути зображений золотий плуг, а навколо нього - тризуб, лев, козак із мушкетом, арбалет та вершник (що символізував би історичний період перебування України у складі Литовсько-Руської держави). Над гербовим щитом Михайло Грушевський пропонував розмістити голуба з оливовою гілкою - символ миру. Підтримувати щит мали робітник та селянка. Однак проект так і не був реалізований. Разом із цим Центральна Рада з утворенням Української Народної Республіки все ширше використовувала як символ тризуб - на державній печатці, на грошових знаках. У лютому 1918 р. тризуб був розміщений на військово-морському прапорі УНР, а в березні того ж року - затверджений як державний герб УНР. Таким чином підкреслювалося, що Українська держава спирається на традиції Київської Русі. Тризуб на гербі УНР був оповитий стилізованими оливовими гілками - символ прагнення нової держави до миру із сусідами. Ескіз герба виконав український художник Василь Кричевський.

Однак сама УНР після цього проіснувала недовго: у квітні 1918 р. внаслідок державного перевороту до влади прийшов Павло Скоропадський, який був проголошений гетьманом. Зрозуміло, що, здобувши такий титул, він почав відроджувати козацькі традиції. За його правління видатний український графік Юрій Нарбут (автор ескізів грошей УНР) розробив державну печатку, на якій поєднав обидва історичні символи - козака та тризуб. На восьмикутному тлі зображувався козак, у верхній частині печатки було розміщено тризуб. За гетьмана тризуб уперше з"явився на кокардах військово¬службовців армії Української держави.

Після повалення Павла Скоропадського та приходу до влади Директорії тризуб знову став гербом України. Проголошена після розпаду Австро-Угорщини Західно-Українська Народна Республіка використовувала як власні герби і галицького лева, і тризуб.

Герб радянської України вперше був затверджений у 1919 р. Він являв собою червоний геральдичний щит із зображенням золотих серпа та молота на тлі променів сонця, що сходить; щит оточували колоски пшениці, унизу розміщувався напис «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!» українською та російською мовами. У 1929 р. на щиток додали напис У.С.Р.Р. (Українська Соціалістична Радянська Республіка).

У 1937 р. назву республіки було змінено на «Українська Радянська Соціалістична Республіка» - УРСР, що призвело до зміни напису й на гербі. У 1947 р. назву республіки перенесли на стрічку, яка розташовувалася на колосках, а у верхню частину додали червону зірку. Цей герб був доволі типовим для радянських республік і надалі - для соціалістичних держав; він мав відображати перш за все владу трудящих: робітників та селян (що й символізувалося серпом та молотом). Девіз «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!» також розміщувався на гербах усіх радянських республік із відповідними мовними варіаціями. Такі герби не відображали традицій держави, а історичні символи оголошувалися реакційними та контрреволюційними. Тому зрозуміло, що тризуб у СРСР був під неофіційною забороною. Він, однак, активно використовувався в українському патріотично налаштованому середовищі. У своїй символіці тризуб використовували Організація українських націоналістів та Українська повстанська армія.

Після проголошення Україною незалежності 24 серпня 1991 р. та її підтвердження на Всеукраїнському референдумі постало питання про зміну старого герба радянського зразка. У 1992 р. Верховна Рада України затвердила сучасний Державний Герб України, розроблений групою у складі А. Гречила, О. Кохана та І. Турецького. Конституція України, прийнята 28 червня 1996 р., затвердила тризуб як малий герб нашої держави. Питання про прийняття великого Державного Герба залишається нерозв"язаним; Конституція України лише вимагає використання в ньому тризуба (Знаку Княжої Держави Володимира Великого) та козака (герба Війська Запорізького).

Призначення герба
Герб має дуже широку сферу використання. Він, як правило, карбується на монетах та зображується на банкнотах держави, засвідчуючи їхнє походження. Побачити герб усередині країни можна на будівлях державних установ, а за її межами - на посольствах, консульствах та інших дипломатичних представництвах. Зображення герба на паспорті посвідчує громадянство його власника. Герб зображується й на печатках державних підприємств, установ та організацій, причому його використання тут суворо регламентується. Зберігає герб і військове значення, адже його можна побачити на різних елементах військової уніформи: кокардах, шевронах тощо. Крім того, державний герб може використовуватися як елемент емблем різноманітних державних та громадських організацій, хоча й у цьому випадку його використання суворо регулюється. Герб охороняється законодавством, наруга над ним тягне за собою юридичну відповідальність.

"Державні символи України"

Знаки, схожі на сучасні герби, зародилися ще в Стародавньому світі. Вони були пов"язані з обожненням давніми народами певних звірів або предметів - так званих тотемів. Пізніше, із появою держав, ці символи карбувалися на монетах, зображувалися на щитах воїнів, на військових знаменах, на печатках тощо. Так, у Єгипті символами Верхнього та Нижнього царств були сокіл та змія, символом грецько¬го міста Афін була сова, Коринфа - крилатий кінь, римляни як символ використовували орла.
У середньовічній Європі герби набули су¬часного вигляду, були встановлені правила їх створення та описання. Виникла навіть окре¬ма наука - геральдика. У цей час герби часто символізували окрему людину або родину. Спочатку вони використовувалися для розпізнаван¬ня рицарів під час битви, пізніше - як ознака роду, що передавалась у спадок. Звідси, влас¬не, і пішла назва «герб» - від німецького сло¬ва «егЬе», «спадок». Власні герби мали й ок¬ремі міста; наприклад, гербом Парижа й досі є корабель, Венеції - крилатий лев, Флорен¬ції - лілея.
Виникнення національних гербів припа¬дає на період об"єднання європейських держав у Новий час. Герби держав створювалися за різними принципами - десь це були давні символи певного територіального утворення, яке увійшло до складу єдиної (централізованої) держави (наприклад, Німеччина обрала гербом орла Священної Римської імперії, герб Іспанії включає герби королівств, які її утворили), десь створювався зовсім новий герб (особливо коли держава до цього ніколи не була незалежною).
Основою герба України є тризуб - Знак Княжої Держави Володимира Великого. Версій про походження тризуба існує безліч. У різ¬них варіаціях він з"являється на монетах, пе¬чатках, клеймах князів роду Рюриковичів із часів Святослава Ігоровича (щоправда, у його часи це був двозуб). Учені тлумачать ці зобра¬ження по-різному: як символ державної влади, як церковну емблему, як монограму, як орна¬мент. Багато вчених вважають тризуб родовим знаком самої родини Рюриковичів. Походжен¬ня символу також породило багато версій. Так, наприклад, низка фахівців вважають тризуб схематичним зображенням птаха (зокрема, со¬кола, ворона, голуба). Дехто бачить у тризубі корону. Інші вважають тризуб символом хрис¬тиянської Трійці або ж триєдиного божества з язичницького пантеону.
Цікаво, що як такий тризуб є одним із най¬давніших символів, відомих людству. Із тризу¬бом зображували грецького бога моря Посейдо-на та його римського «колегу» Нептуна; у руках богів Шиви та Вішну він з"являється в індій¬ській міфології. Тризуб широко використову¬вався в різноманітних символах, пов"язаних із числом 3, яке вважалося священним практич¬но всіма народами.
Варто зазначити, що український народ про¬тягом свого існування використовував й інші символи. Зупинимося на найбільш відомих та поширених.
Важливу роль в.історії України відігра¬ло козацтво. Тому не дивно, що зображення козака тривалий час використовувалося на¬шим народом як свого роду символ. Велика історична роль цього символу відображена також у Конституції України, яка встановлює використання у великому Державному Гербі козака з мушкетом.
Уперше таке зображення («рицар-козак із самопалом») з"являється в 1575 р. на печат¬ці Війська Запорізького, яка разом з інши¬ми клейнодами була передана козакам поль¬ським королем Стефаном Баторієм. Пізніше козак зображувався з мушкетом та шаблею на боці. Цей символ використовувався за¬порожцями і під час польського панування, і за часів Хмельниччини; пізніше його ус¬падкувала й Гетьманщина: у її діловодстві його називають «гербом нації». Сьогодні ко¬зак зображений на гербах Дніпропетровської та Запорізької областей - до їхнього складу увійшли землі Запорізької Січі. Цей символ зберігався як символ українських земель до кінця XVIII ст. - ліквідації гетьманського уряду.
Іншим поширеним символом України був архангел Михаїл. Полководець небесного воїн¬ства, він віддавна вважався оборонцем усіх християн та давніх слов"ян зокрема. Упродовж тривалого часу архангел Михаїл був зображе¬ний на гербі міста Києва та Київської землі; на гербі столиці його можна побачити й зараз. Не¬одноразово він з"являвся й на козацьких зна¬менах. Коли в 1863 р. почалося Січневе пов¬стання поляків проти російського повстання, саме архангел Михаїл символізував на гербі повстанців українські землі.
Іншим важливим символом був галицький лев. Лев - один із найстаріших елементів гербових символів. Він розміщений на гербах багатьох сучасних держав: Чехії, Бельгії, Ні¬дерландів, Великої Британії, Швеції, Болгарії тощо. Уперше він з"явився як символ Галичи¬ни на печатці галицько-волинських князів Ан¬дрія та Лева II (князювали в 1308-1323 рр.). Кольори лева та тла - золотий і блакитний - збігаються з кольорами українського прапора. Золотий галицький лев був проголошений гер¬бом Головною Руською радою під час револю¬ції 1848 р. в місті Львові.
Уперше необхідність створення власного державного герба постала перед Україною піс¬ля Лютневої революції 1917 р. та створення Української Центральної Ради. Пропонувався цілий ряд символів: вже згадувані лев, козак, архангел Михаїл, а також лук або самостріл, які дуже часто використовувались у гербах ук¬раїнських міст, наприклад, на старих гербах Києва та Харкова; сьогодні лук зображений на гербі міста Полтави. Дехто пропонував створи¬ти зовсім новий символ, наприклад, пішовши шляхом Французької Республіки, використати як символ стилізоване зображення букви «У» (французи використовують монограму КГ). Один із провідних діячів Центральної Ради, видатний історик Михайло Грушевський пропонував створити комбінований герб. За його задумом, у центрі герба мав бути зображений золотий плуг, а навколо нього - тризуб, лев, козак із мушкетом, арбалет та вершник (що символізував би історичний період перебування України у складі Литовсько-Руської держави). Над гербовим щитом Михайло Грушевський пропонував розмістити голуба з оливовою гіл¬кою - символ миру. Підтримувати щит мали робітник та селянка. Однак проект так і не був реалізований. Разом із цим Центральна Рада з утворенням Української Народної Рес¬публіки все ширше використовувала як символ тризуб - на державній печатці, на грошових знаках. У лютому 1918 р. тризуб був розміще¬ний на військово-морському прапорі УНР, а в березні того ж року - затверджений як дер¬жавний герб УНР. Таким чином підкреслю¬валося, що Українська держава спирається на традиції Київської Русі. Тризуб на гербі УНР був оповитий стилізованими оливовими гілка¬ми - символ прагнення нової держави до миру із сусідами. Ескіз герба виконав український художник Василь Кричевський.
Однак сама УНР після цього проіснувала недовго: у квітні 1918 р. внаслідок державного перевороту до влади прийшов Павло Скоропад¬ський, який був проголошений гетьманом. Зро¬зуміло, що, здобувши такий титул, він почав
відроджувати козацькі традиції. За його прав¬ління видатний український графік Юрій Нар-бут (автор ескізів грошей УНР) розробив держав¬ну печатку, на якій поєднав обидва історичні символи - козака та тризуб. На восьмикутно¬му тлі зображувався козак, у верхній частині печатки було розміщено тризуб. За гетьмана тризуб уперше з"явився на кокардах військово¬службовців армії Української держави.
Після повалення Павла Скоропадського та приходу до влади Директорії тризуб знову став гербом України. Проголошена після розпаду Австро-Угорщини Західно-Українська Народ¬на Республіка використовувала як власні герби і галицького лева, і тризуб.
Однак молодим українським державам не вдалося вистояти в громадянській війні, і на території Наддніпрянщини була встановлена радянська влада, а західні землі відійшли до Польщі, Чехословаччини та Румунії.
Герб радянської України вперше був затвер¬джений у 1919 р. Він являв собою червоний ге¬ральдичний щит із зображенням золотих серпа та молота на тлі променів сонця, що сходить; щит оточували колоски пшениці, унизу роз¬міщувався напис «Пролетарі всіх країн, єд¬найтеся!» українською та російською мовами. У 1929 р. на щиток додали напис У.С.Р.Р. (Ук¬раїнська Соціалістична Радянська Республіка).
У 1937 р. назву республіки було змінено на «Українська Радянська Соціалістична Респуб¬ліка» - УРСР, що призвело до зміни напису й на гербі. У 1947 р. назву республіки перенес¬ли на стрічку, яка розташовувалася на колос¬ках, а у верхню частину додали червону зірку. Цей герб був доволі типовим для радянських республік і надалі - для соціалістичних дер¬жав; він мав відображати перш за все владу трудящих: робітників та селян (що й символі¬зувалося серпом та молотом). Девіз «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!» також розміщувався на гербах усіх радянських республік із відповід¬ними мовними варіаціями. Такі герби не відоб¬ражали традицій держави, а історичні символи оголошувалися реакційними та контрреволю¬ційними. Тому зрозуміло, що тризуб у СРСР був під неофіційною забороною. Він, однак, активно використовувався в українському пат¬ріотично налаштованому середовищі. У своїй символіці тризуб використовували Організація українських націоналістів та Українська повс¬танська армія.
Після проголошення Україною незалеж¬ності 24 серпня 1991 р. та її підтвердження на Всеукраїнському референдумі постало питання про зміну старого герба радянського зразка. У 1992 р. Верховна Рада України затвердила сучасний Державний Герб України, розроблений групою у складі А. Гречила, О. Кохана та І. Турецького. Конституція України, прийнята 28 червня 1996 р., затвердила тризуб як ма¬лий герб нашої держави. Питання про прий¬няття великого Державного Герба залишаєть¬ся нерозв"язаним; Конституція України лише вимагає використання в ньому тризуба (Знаку Княжої Держави Володимира Великого) та ко¬зака (герба Війська Запорізького).
Призначення герба
Герб має дуже широку сферу використан¬ня. Він, як правило, карбується на монетах та зображується на банкнотах держави, засвідчу¬ючи їхнє походження. Побачити герб усередині країни можна на будівлях державних установ, а за її межами - на посольствах, консульствах та інших дипломатичних представництвах. Зображення герба на паспорті посвідчує гро¬мадянство його власника. Герб зображується й на печатках державних підприємств, уста¬нов та організацій, причому його використан¬ня тут суворо регламентується. Зберігає герб і військове значення, адже його можна поба¬чити на різних елементах військової уніформи: кокардах, шевронах тощо. Крім того, держав¬ний герб може використовуватися як елемент емблем різноманітних державних та громадсь¬ких організацій, хоча й у цьому випадку його використання суворо регулюється. Герб охоро¬няється законодавством, наруга над ним тягне за собою юридичну відповідальність.

Я был и остаюсь идейным украинцем по многим причинам, но одна из основных - это моя большая тяга к украинской культуре. Мне приносит непередаваемоеудовольствие изучать современную украинскую символику, и еще большее - древнюю. Ведь в старину, как известно, все было лучше.

Думаю, практически все знают как выглядит современный герб Украины, и многие могут в общих чертах сказать, откуда появился этот знак и каково его место в истории. Сегодня же, я хочу поговорить о большом государственном гербе, о символе, который так и не был официально утвержден, и о том, почему так вышло.

Большой Государственный Герб Украины в данный момент находится в стадии проекта, и находится он там уже многие годы.

Согласно официальному заявлению:

Большой Государственный Герб Украины представляет собой синий щит с золотистым знаком княжества Владимира (трезубец), по бокам щитоносцы: справа – казак с мушкетом (герб Войска Запорожского), слева – коронованный лев (герб Галицко-Волынского государства), над щитом – княжеский венец, под щитом – переплетенные с гроздью калины колосья пшеницы и сине-желтая лента.

Выглядит это примерно так:

Более подробно о значении элементов:

Сделано, надо сказать, весьма недурно, хотя меня слегка смущает вид льва и наличие двух корон (зачем она льву?). Но с учетом того, что данное изображение - проект, спишем все огрехи на незавершенность. Так почему же наша страна так и не стала обладательницей расширенного геральдического наследия?

В 1996 году принимали Конституцию и в 20-й статье подробно расписывали государственные символы. Герб был разделен на две части - большой и малый. При этом описание большого герба было очень поверхностным: его обязательными элементами должны быть малый герб и символ Войска Запорожского. В начале двухтысячных годов, Николай Жулинский (бывший вице-премьер-министр) возглавлял комиссию по разработке большого герба.

Символизм:

Комиссия одобрила эскиз герба: предполагалось объединить Украину символическими образами галицкого льва и запорожского казака. Большой герб должен быть символом объединенной Украины - рассказал Жулинский.

И вот в 2009 году правительство все-таки утвердило эскиз большого государственного герба, однако парламент не одобрил его. К слову, здесь прослеживалась оживленная политическая игра. Как только депутаты Оксана Билозир (Наша Україна), Анна Герман (Партия Регионов) и Катерина Ващук (Блок Литвина) подали в парламент проект Большого герба, так на днях альтернативный обновленный проект подал и Кабмин. На гербе от Юли Тимошенко изображен лев, казак, а венчает все это корона. Собственно все как и описывает конституция 1996 года. На депутатском - крупными буквами написано «Бог» и изображена калина.

Большой государственный герб не был утвержден исключительно из-за личных амбиции политиков. Каждому хочется, чтобы его имя было рядом с решением, а специалистов слушать не хотят

Отдельно стоит рассмотреть вариант герба от народных депутатов (идея - Оксаны Билозир).

Дизайнер-геральдист Елена Тарасюк, которая работала над гербом от депутатов:

Калина - это символ Украины, слово «Бог» подчеркивает, что мы - апостольская страна, колоски, что аграрная, к тому же это символ добра и процветания. Ружье и сабля (это копия сабли Богдана Хмельницкого) - символы национально-освободительного движения.

Проект Кабмина ей не нравится хотя бы потому, что Украина никогда не была империей, а там корона. Но постойте, этот эскиз прописан в конституции, причем еще в 1996 году, чем вы собственно думали?

Тимошенко, представляя проект герба, говорила, что лев символизирует Западную Украину, а казак - Восточную. Я против разделения. К тому же, где тогда символы, например, Центральной Украины?

Дизайнер против, чего хочет народ, которому с этим гербом жить, никто не поинтересовался. Впрочем, как всегда.

В свою очередь, есть, что ответить, и историку, который разрабатывал альтернативную версию.

Юрий Савчук:

Герб не придумывают, его наследуют. Так, лев был изображен на гербе Галицко-Волынского княжества, а в начале ХХ века служил эмблемой ЗУНР. Казак в течение двух веков был изображен на гербе Войска Запорожского, и в переписке казацкой старшины именовался как национальный. А корона - это напоминание о Киевской Руси, она символизирует наш суверенитет.

Я не специалист в данном вопросе, но все же я более согласен с историком. Герб - не туристический логотип, тут нужно учитывать все аспекты исторического наследия. К тому же депутатский вариант не слишком то похож на герб как таковой. Со мной согласен и другой геральдист.

Алексей Руденко (разработал штандарт, печать и знак президента):

У депутатов - это вообще не герб. Там нет щита, а нет щита - значит, нет и герба.

Спор хоть и был оживленный, но как уже описано выше, ни к чему не привел. Со времен принятия Конституции прошло уже несколько десятков лет, и историки утверждают, что думать о большом гербе уже неуместно. Украина уже имеет свой герб - трезубец. Нужно признать, что и в 2009 рассматривать данный вопрос было поздновато, но это мало кого останавливало.

Леонид Кравчук, первый президент Украины:

Было бы очень хорошо еще тогда узаконить большой герб. Однако этого не произошло, время потеряно.

Что касается моей личной точки зрения, то большой герб все же не повредил бы. Более простое начертание бесспорно выигрывает в мобильности и простоте: даже ребенок может набросать его от руки, не растеряв значение. Но все же при оформление архитектуры или украшений, большой герб смотрелся более «насыщено». Его начертание показывает многоранность украинского народа, объедняет в себе различные символы и витки истории. Мне кажется, что каждый из государственных символов нашел бы свое место в современных реалиях, и малый герб стал бы символом современным, а большой - историческим.

Многие уже знают, что герб Украины это никакой не "знак Рюрика", а хазарская тамга. Но откуда появилась. Хазары, это тюркский народ, который принял иудаизм и иудейских священников, которые назывались коганами. Они тайно посвятили хазарского правителя Булана, и образовали с ним правящую элиту, выдав своих дочерей за его приближенных воинов. У коганов был свой особый жест, которым они благославляли своих последователей - пальцы вытянуты как трезубец.

Своей формой этот жест повторял древнееврейскую букву Шин (тризуб). Позже, сам правитель Хазарии стал называться каганом - а государство стало каганатом. Каган выполнял ритуальную роль, ведь через него приходило благославение и удача на всех хазар. Если каган был культовой фигурой, то реальной политической и военной властью заведовал его министр - бек. В его подчинении находился гарнизон разномастных наемников, которые должны были обеспечить диктатуру хазарской иудейской верхушки над порабощенным населением, в том числе и славянами. При князе Святославе иго хазарского каганата было сброшено, а его столица Саркел уничтожена. Через тысячу лет потомки хазар пытаются взять реванш, сделав своей столицей Днепропетровск. Помогает им в этом американская хазарка Нулланд (по мужу фамилия Каган).

Тамга (знак собственности) каганов произошел от жеста благославения и буквы Шин. Теперь все эти символы вернули в Новую Хазарию - Украину. А лидер партии "Свобода" шовинист Олег Тягнибок (Фротман) и его хозяин - олигарх Каломойский благославляют своих наемников на геноцид "жестом кагана".

Миф о гербе Украины

Давайте очередной раз вспомним подробнее, что это такое и чем тут можно гордиться …

Древнерусская народность или древнерусский этнос — единая этнокультурная и социальная общность, которая согласно распространённой историографической концепции сформировалась из восточнославянских племён в процессе этногенеза в Древнерусском государстве на протяжении X—XIII веков. В рамках этой концепции считается, что все три современных восточнославянских народа — белорусы, русские и украинцы — возникли в результате постепенного распада древнерусской народности после монгольского нашествия на Русь. Концепция древнерусской народности, говорившей на едином древнерусском языке, имеет как своих сторонников, так и противников.

Зна́ки Рю́риковичей — геральдические знаки, которые использовали древнерусские князья для обозначения прав собственности на те или иные предметы. Изображались на клеймах, печатях, монетах Рюриковичей. В отличие от дворянских гербов такие эмблемы принадлежали не всей семье или роду, а были личными знаками: каждый князь имел свой собственный «герб».

Как правило, на монетах киевских князей встречаются фигуры, напоминающие перевёрнутую букву «П», к которым прибавлялись «отростки» снизу или посередине, а также точки, кресты и т. п. Одни и те же знаки могли выглядеть по-разному, в зависимости от предмета, на котором они изображались. Так, княжеские эмблемы на печатях изображались схематично, в максимально упрощённой форме, тогда как на монетах те же символы имели множество дополнительных орнаментальных элементов.

Геральдические знаки древнерусских князей дошли до нас не только в виде изображений на монетах и печатях, но и на подвесках, перстнях, оружии и т. п. По этим находкам можно не только проследить эволюцию княжеских символов Древней Руси, но и попытаться восстановить их происхождение.

Использование изображений двузубца и трезубца сближает знаки Рюриковичей со сложными царскими гербами Боспорского царства, основными элементами которых также были эти символы. На связь боспорских и древнерусских княжеских эмблем указывает преимущественное употребление именно двузубца как основы композиции «герба».

Пикирующей сокол — символ Рюрика, основатель города Новгорода и родоначальник княжеской, ставшей впоследствии царской, династии Рюриковичей.

Другим моментом, сближающим эмблемы древнерусских князей с гербами боспорских царей, является наследственный характер их развития. Как уже было сказано выше, княжеские «гербы» Древней Руси были личными знаками, не передававшимися по наследству, но, как и символы Боспорского царства, имевшими единую базу в виде двузубца, к которому каждый правитель добавлял (или из которых изымал) элементы в виде разного рода «отростков», завитков и т. п.

Среди «гербов» древнерусских князей встречались и полные аналоги гербов боспорских правителей. Например, личный знак Ярослава Мудрого на поясных бляшках, найденных в Приладожье и в окрестностях Суздаля, практически полностью совпадает с изображённым на поясном наборе из Перещепинского клада Полтавской области, изготовленном в VII век—VIII веке в Среднем Причерноморье. И то, и другое изображение напоминает по форме трезубец.

Подобные знаки (двузубцы и трезубцы) широко использовались на территории Хазарского каганата в качестве символов верховной власти - они являлись тамгами правящих родов. Это являлось продолжением сармато-аланской традиции использования подобных знаков, восходящей ко временам Боспорского царства

Двузубые и трезубые тамги известны в VIII - IX вв. в хазарском мире на деталях поясной гарнитуры (Подгоровский могильник), в виде граффити на каменных блоках и кирпичах крепостей (Саркел, Маяцкое, Семикаракорское, Хумаринское городища), в виде гончарных клейм на сосудах (Дмитриевский могильник). Возможно в древнерусскую среду такие знаки попали именно из Хазарии, как и титул «каган», воспринятый первыми русскими князьями.

В 1917 году после Октябрьской революции, когда на территории бывшей Российской империи начали создаваться новые государства, трезубец князя Владимира был предложен историком Михаилом Грушевским в качестве национального символа Украины. Статус малого герба Украинской Народной Республики личный знак Владимира получил 22 марта 1918 года в результате постановления Центральной Рады. В дальнейшем этот символ использовался с некоторыми изменениями и дополнениями украинскими государственными образованиями, созданными в период с 1918 по 1920 год. С установлением на Украине советской власти трезубец потерял свой государственный статус, но продолжал использоваться организациями украинских националистов, а также, с добавлением креста на зубец, как составляющая герба провозглашенной в 1939 году Карпатской Украины. В 1941 году он использовался Украинским государственным правлением

После ликвидации СССР в 1991 году, постановлением Верховного Совета Украины от 19 февраля 1992 года трезубец был утверждён в качестве малого государственного герба Украины. В соответствии со статьёй 20 конституции Украины 1996 года «главным элементом большого Государственного Герба Украины является Знак Княжеского Государства Владимира Великого (малый Государственный Герб Украины)» (что, несмотря на государственный статус этого решения, является некоторой исторической натяжкой: как было сказано выше, «герб» Владимира Святого был только личным символом, как и другие эмблемы Рюриковичей того времени).

Можно вспомнить в связи с этим и такое изображение:

Открытию хазарской графики спсобствовали донские казаки. Добывая строительный материал для своих построек, они разбирали стены древних крепостей. Одни из первых находок Хазарской графики были обнаружены на нескольких из городищ левого берега Дона (Саркел, Правобережная Цимлянская, Маяцкая, Семикаракорская) в начале ХХ века.

Родовая тамга в древности была скаральным символом, связанным с покровителем рода (семьи). Символ рода ставился на кирпичах из которого возводились стены домов и крепостей. При укалдке кирпича в стену родовая печать скрывалась от глаз окончательно. Таким образом давая понять будущим поколениям истинного хозяина поселения (домовладения).

Таким образом Хахарская тамга есть не что иное как ПЕЧАТЬ. Так же встречается упоминание его как ТРЕЗУБЕЦ Ярослава Новгородского, но суть та же, самые первые упомининия о изображении принадлжат хазарам.

Давать сегодня какое-либо толкование хазарскому двузубцу и трезубцу в лучшем случае бесперспективно. Как курьез рассматривали разные версии расшифровки оборотной стороны первых русских монет авторы многотомного труда о средневековых монетах — в отношении трезубца. Как писали они, предположения сменяют друг друга: от норманнской шапки до схематического голубя — Святого Духа.

Поэтому в настоящее время в научном мире утвердилось мнение, что знак может быть тамгой. Сам по себе факт подражания не является чем-то особенным. В ранних чеканах германских народов (например, у вандалов) монетные типы, обычно подражающие Риму (погрудное изображение в венке, Виктория, держащая корону), на оборотной стороне могут нести изображение головы лошади. На ранних англосаксонских монетах можно видеть змею или дракона, объясняемых следствием древних местных верований, в которых чудовищный Вотан (Водан-Один) играл важную роль.

Затем, после принятия христианства на Руси, на монетах Владимира на хазарской тамге появляется крест, и мере того, как христианство укреплялось, а победа над Хазарией становилась историей, тамгообразные знаки исчезают из употребления на монетах Руси.

Это совпало со временем, когда и титул русского правителя «каган» перестал употребляться и был заменен на «Князь»; и по мере того как государство русов крепло и утверждалось на международной арене его перестали использовать. Во всяком случае, к началу XIII в. Система отпятнышей в знаках Игоревичей сходит на нет, что означает охлаждение князей к этим чуждым им знакам.

Вот такая монетка ….

Есть вот есть такое обсуждаемое мнение по поводу первой фотки:

Просмотров