Украинский сокол на гербе. Цветной и черно-белый символ государства. Значение трезубца на гербе Украины
На вопрос, зачем государству нужен герб, может ответить любой школьник. Этот символ изображают на официальных документах, чеканят на монетах. Нередко герб входит в состав знаков различных организаций и коммерческих фирм. Одного взгляда на государственный символ хватает для того, чтобы стало понятно, о какой стране идет речь. Многие знают, как выглядит герб Украины, но что он означает?
Сколько символов у этой страны?
Геральдика - это сложная и многогранная наука, и любой символ в ней не случаен. Даже при разработке тщательно продумывается каждый элемент. Не трудно догадаться, что и государственная эмблема - это не просто набор знаков. На сегодняшний день Украина имеет два герба: большой и малый, но официально используется только второй. На голубом фоне изображен золотой трезубец - символ власти и величия князя Владимира. Использовалось это изображение и в качестве печати правителей Большой герб Украины дополнен казаком с мушкетом, символизирующим мощь Войска Запорожского. Более сложная эмблема до сих пор не утверждена, но существует в виде официальных законопроектов. Помимо двух гербов, имеется у Украины, как и любого другого государства, собственный флаг и гимн. По своему значению этим символы столь же важны, как и графическая эмблема. Флаг и герб Украины достаточно похожи, они выполнены в одних цветах: голубом и желтом.
Загадки истории и происхождения
Доподлинно неизвестно, когда и как был разработан герб Украины в своем современном варианте. Существует несколько гипотез, но неоспоримых подтверждений нет ни у одной из них. Что касается толкования изображения, для получения хорошей оценки в учебном заведении достаточно ответить, что символизирует герб вписанную в трезубец волю. Исторически подтверждено, что в роду Рюриковичей в обилии использовались двузубцы и трезубцы в качестве личной символики. Размер и стиль их зависел от статуса и личностных особенностей того или иного правителя - владельца символа. При этом трезубец, которым украшен государственный герб Украины, известен со времен Святослава. Некоторые историки полагают, что данный символ более древний.
Официальная версия
Наибольшее количество исследователей склоняется к тому, что трезубец является монограммой. Согласно этой версии, в знак вписано слово «Воля» и наиболее широкое распространение его ввел Владимир Великий. Правитель действительно чеканил монеты с собственным изображением на одной стороне и трезубцем на второй. Однако документов, подтверждающих присутствие слова «Воля» в рисунке, не сохранилось. Если присмотреться, желанные четыре буквы увидеть можно. Историки, не согласные с данной гипотезой, говорят о том, что монограммы не характерны для данного Руси. Иных случаев, когда значимые слова вписывались бы в символы власти, неизвестно. Еще одно яркое опровержение - герб Украины не мог быть создан Владимиром, так как подтверждено, что использовал его еще отец князя. И действительно, Святослав владел печаткой, на которой был изображен трезубец. Использовали этот символ и многие другие князья династии, изменяя по своему вкусу.
Религиозная гипотеза
Большую известность имеет и теория о том, что трезубец символизирует единство трех обликов единого Бога. И речь идет необязательно о христианской вере (хотя и такие мнения есть), в языческой мифологии также известно божество, имеющее три облика. Религиозное значение герба Украины отстаивает профессор Минько. Ссылается ученый на легендарную Легенда гласит о том, что сразу после прибытия отцов крестителей в Чехию многие люди захотели принять новую веру. Так как у священнослужителей не нашлось креста, обряд провели с использованием корабельного якоря. История интересная, но в культуре этого государства священный якорь изображается как буква «Т», написанная вверх ногами. Это графическое изображение мало напоминает трезубец, прижившийся на Руси. Несогласные с данной теорией говорят о том, что христианский якорь вряд ли стал бы использовать язычник Святослав. До крещения Владимир также был приверженцем старой веры и использовать трезубец он начал задолго до смены своих убеждений.
История про сокола
Во многих исторических документах сохранилось упоминание о благородной птице, как о символе княжеской мудрости и власти. Сокол в русской культуре считался олицетворением воинской отваги и справедливости. По мнению некоторых ученых, именно эта птица зашифрована в таинственном трезубце. Символ действительно похож на силуэт птицы во время пикирования на добычу. Боковые зубцы похожи на сложенные крылья, а центральный напоминает поджатую голову. Данная гипотеза является наименее популярной, ее не рассматривают в учебных пособиях. При этом противникам данной теории возразить нечего. Даже в «Слове о полку Игореве» слишком часто слово «сокол» и произвольные от него употребляются в качестве синонима к слову «князь». Однако документальных подтверждений того, что герб Украины включает в себя изображение этой птицы, не имеется.
Когда был утвержден символ Украины?
Свою современную историю герб начинает в 1917 году. Предложил ввести этот символ М. С. Грушевский, являющийся на то время председателем Центральной Рады. Выбор изображения политический деятель объяснял тем, что это печать Владимира. Важен тот факт, что Грушевский являлся и историком. Утвержден и официально признан Радой герб был в 1918 году. Были и альтернативные варианты, например, арбалет или лук, использовавшийся на Руси на печатях. В то же время предлагался и казак с мушкетом, присутствующий сегодня на большом гербе. В первоначальном варианте трезубец был золотистым и его окружал зеленый орнамент.
Символ государства в Украинской ССР
Во время расцвета Советской власти гербы всех республик были похожи. Коснулись изменения и Видоизменялся он трижды. Но все варианты изображения были схожи. На красном щите с восходящим солнцем изображался серп и молот, окаймленный золотыми колосьями. История герба Украины на период с 1929 по 1991 годы так же насыщена. Менялась не только общая стилизация символа, но и надписи на ленте, оплетающей колосья. Последний вариант герба не имел надписи УССР. Значение этого государственного символа расшифровать нетрудно. Краткая формулировка звучит следующим образом: "Все люди труда находятся под защитой красной армии и справедливого правительства".
Современный вариант украинского герба
После распада СССР в 1991 году новой Украине нужны были новые символы. Но почему был выбран именно старый трезубец? Сегодня на вопрос, что означает герб Украины, может ответить любой житель страны. Главный символ государства напоминает не только о его величии, но и о богатой истории. Считается, что этот герб был вновь принят для подчеркивания древности страны. Активно используют этот символ как «знак Владимира» многие националистические течения. Вопрос о принятии большого герба остается открытым. В конституции государства прописано, что за его принятие выступает 2/3 состава Рады. Эскиз давно разработан, но символ не имеет юридической власти и официально не утвержден. На большом гербе, помимо малого и казака с мушкетом, изображается лев, корона, колосья и прочие элементы.
Украинский герб: история и сегодня
Как и прочие официальные символы государства, малый герб широко используется. Увидеть его можно на воинских знаках отличия, паспортах граждан, регламентировано использование герба и для печатей муниципальных учреждений. Ожидать изменений малого герба не приходится. Выглядит он оригинально, несмотря на свою простоту. Прижился он уже и в качестве опознавательного знака, который нравится большинству граждан государства. Что касается большого герба, когда он будет принят и начнет использоваться официально, остается только догадываться. При этом эскиз давно разработан, и увидеть его можно уже сегодня. Герб Украины, фото которого вы видите, в ходу и сейчас. Но только в качестве неофициального декоративного знака. При этом малый символ охраняется конституцией и может использоваться только в соответствии с имеющимися правилами. За неправомерное же использование большого герба или неуважительное к нему отношение привлечь к ответственности крайне трудно. Все дело в том, что официально это изображение не признано символом государства. По этой причине многие политические деятели говорят о необходимости скорейшего принятия решения по этому вопросу. Вполне возможно, что принят большой герб Украины будет в самом ближайшем будущем.
Каждое государство имеет свой герб, флаг и гимн. Все эти символы в последующем символизируют страну, в которой их используют и чаще всего они тесно связаны с историей государства.
Трезубец Украины имеет длинную историю, которая привела данный символ древности к становлению его современным государственным символом Украины.
Трезубец является малым гербом страны.
Чаще всего его можно увидеть в соединении с английским щитом.
Государственный герб был принят в 1992 году, вместе с гимном и флагом. Смена политического курса потребовала принятие новой геральдики. Все эти символы возродились и стали новой частью украинской истории герба и флага.
Власть Посейдона
Трезубец — один из древнейших символов, когда-либо используемых человеком. В древности он считался символом большой власти и силы. Так же он символизировал могущество Посейдона.
На статуях Посейдона всегда можно встретить копье с трезубцем.
В Индии это является атрибутом высшей власти, поэтому его часто изображали на статуях индийских богов.
Во времена древней Руси этот знак указывал на триединство славянского мира. Так же этот символ использовался как герб великим князем Владимиром, который является основоположником православной церкви. Именно во время правления князя Владимира, герб начал появляться на государственных печатях и монетах.
Сокол Рюрика
Существует много версий, которые возникли с найденными археологическими находками и документами и способствовали рождению множеств толкований трезубца. Одной из них является версия о том, что «триизуб» является символом пикирующего сокола, происходящего от предков рода Рюриковичей.
Историки имеют много мнений, касающиеся династии Рюриковичей и происхождения трезубца. Точной информации о происхождении княжеского рода нет, поэтому историки и археологи создали некоторые версии, которые не всегда подтверждаются фактами.
По одной версии династия Рюриковичей произошла из племен западных славян. В этих племенах использовался древнеславянских символ «рарог», который в переводе означает сокол или падающий сокол.
Одним из многочисленных фактов в новой истории Украины является то, что все князья династии Рюриковичей использовали именные печати, которые не передавались по наследству. Именно этими печатями подписывались важные документы и письма.
До наших дней дошла часть этих печатей. Все они имеют общее основание в изображении – двузубец или подобие трезубца.
Именно к этим изображениям каждый князь добавлял различные элементы, в виде крестов, завитков и т. д. Спустя некоторое время эти символы использовали на доспехах, флагах, перстнях и предметах обихода.
Двузуб Хазар
До правления Владимира Великого, во времена, когда государства зарождались и угасали, существовало множество кочующих племен, одним из которых является хазарское государство. Символом данного государства являлся двузуб или тамга.
Историками было доказано, что этот символ является частью древнейшего рода кочевников, и в свое время символизировал власть правящей семьи.
Но также можно сказать, что этот символ был взят у других ранее существовавших народностей, таких как египтяне, римляне, греки и шумеры. В целом нет точного утверждения, о первоначальном происхождении данного символа.
Двузуб путем заимствования использовался многими народами.
Древние греки изображали двузуб как символ бога Аида, брата Зевса, Диметры и Посейдона. В древнегреческой мифологии, двузуб означал двойственность мира, жизнь и смерть.
Также этот символ можно встретить на изображениях шумерских и индийских богов.
До того времени, как хазары стали самостоятельным народом, двузуб широко использовался тюркским народом, и его правителем Тогармой. Тюркские народы почитали культ дракона, и изображали его с двумя головами, что в последующем привело к одному из вариантов появления двузуба.
Чешский якорь
Из множества существующих теорий толкования символа трезубца, существует теория, по которой трезубец как символ был завезен чешскими священниками.
Эти священники проповедовали христианство и крестили местное население Руси до правления князя Владимира. Так как у них не оказалось под рукой никакого предмета схожего по форме с крестом, обряд крещения они проводили якорем, который был в форме трезубца.
Но эта теория не является подлинной, так как ее опровергло множество археологических находок специалистов в сфере геральдики и древних документов.
Что означает герб Украины
На сегодняшний день существует официальная история герба Украины и несколько дополнительных версий, толкующих значение трезубца — новой эмблемы страны.
По официальной версии:
Трезубец Украины является символом князя Владимира.
Из рода Рюриковичей и олицетворяет свободу и независимость.
По другим версиям это:
- падающий или пикирующий сокол, преследовавший добычу;
- якорь, символизирующий два моря;
- три облика единого бога;
- зашифрованное в трезубце слово «Воля», что переводится как «Свобода»;
- древний языческий знак, сохранившийся со времен, когда Русь поклонялась древним языческим богам.
Схема построения
год принятия Верховной Радой Украины малого герба
Малый герб Украины был принят в 1992 года Верховной Радой, когда началась новая веха в истории украинского герба и флага. В проекте были указаны и утверждены все размеры геральдики, благодаря которым при разном масштабе должны сохраниться все пропорции герба.
Цветной и черно-белый символ государства
Во время принятия государственного гимна, флага и герба, были утверждены два описания герба Украины.
Цветной вариант включает в себя синий щит с золотым трезубцем и оправой. Цвета малого символа имеют схожесть с флагом, и имеют одинаковое значение. Синий цвет обозначает небо, золотой олицетворяет пшеницу и богатство. Черно-белый вариант эмблемы Украины имеет точно такое же изображение.
Большой герб Украины включает в себя малый герб с дополнительными элементами. В центральной части располагается украинский трезубец со щитом, на левой стороне изображается золотой лев на задних лапах, на правой стороне запорожский казак с мушкетом.
На нижней части композиция из развивавшегося украинского флага, ветки калины и колосьев пшеницы. На верхней части, над щитом с трезубцем внутри, изображается корона времен князя Владимира Великого. Все эти элементы связаны с историей Украины и имеют свое значение.
- Казак с винтовкой является гербом Войска Запорожского;
- Лев является символом Галицко-Волынского княжества и гербом короля Данилы Галицкого;
- Калина и пшеница являются традиционными символами, которые олицетворяют щедрость и богатство земли;
- Корона над малым гербом указывает на былую княжескую власть.
История, как появился герб Украины, толкуется авторитетными учеными Незалежной на все лады. Но идея большого герба заключается в объединении всех элементов из истории Киевской Руси и имеет яркий смысловой пример уникального величия Украины.
Последние события на политической арене и война на Донбассе стали ярким свидетельством значения герба Украины для националистов фашистского толка, стремящихся уничтожить мирных граждан на востоке страны, и дискредитировать режим на мировой арене.
Герб военной разведки - сова и меч
История происхождения герба Украины для военной разведки гласит, что осенью 2016 года, президентом Украины был утвержден новый символ спецназа. На гербе изображается сова на мече на фоне глобуса.
Сова в геральдике олицетворяет мудрость, меч означает готовность к защите.
Данный герб носит символичный характер и содержание.
Герб военной разведки Украины имеет смысловую схожесть с гербом Центрального Разведывательного Управления США, на котором изображается белоголовый орел с щитом и ключом.
Герб военной разведки Украины – сова и меч
April 29th, 2014
Зна́ки Рю́риковичей - геральдические знаки, которые использовали древнерусские князья для обозначения прав собственности на те или иные предметы. Изображались на клеймах, печатях, монетах Рюриковичей. В отличие от дворянских гербов такие эмблемы принадлежали не всей семье или роду, а были личными знаками: каждый князь имел свой собственный «герб».
Как правило, на монетах киевских князей встречаются фигуры, напоминающие перевёрнутую букву «П», к которым прибавлялись «отростки» снизу или посередине, а также точки, кресты и т. п. Одни и те же знаки могли выглядеть по-разному, в зависимости от предмета, на котором они изображались. Так, княжеские эмблемы на печатях изображались схематично, в максимально упрощённой форме, тогда как на монетах те же символы имели множество дополнительных орнаментальных элементов.
Оттиск с плинфы с руин Десятинной церкви в Киеве
Геральдические знаки древнерусских князей дошли до нас не только в виде изображений на монетах и печатях, но и на подвесках, перстнях, оружии и т. п. По этим находкам можно не только проследить эволюцию княжеских символов Древней Руси, но и попытаться восстановить их происхождение.
Использование изображений двузубца и трезубца сближает знаки Рюриковичей со сложными царскими гербами Боспорского царства, основными элементами которых также были эти символы. На связь боспорских и древнерусских княжеских эмблем указывает преимущественное употребление именно двузубца как основы композиции «герба».
Пикирующей сокол — символ Рюрика, основатель города Новгорода и родоначальник княжеской, ставшей впоследствии царской, династии Рюриковичей.
Другим моментом, сближающим эмблемы древнерусских князей с гербами боспорских царей, является наследственный характер их развития. Как уже было сказано выше, княжеские «гербы» Древней Руси были личными знаками, не передававшимися по наследству, но, как и символы Боспорского царства, имевшими единую базу в виде двузубца, к которому каждый правитель добавлял (или из которых изымал) элементы в виде разного рода «отростков», завитков и т. п.
Среди «гербов» древнерусских князей встречались и полные аналоги гербов боспорских правителей. Например, личный знак Ярослава Мудрого на поясных бляшках, найденных в Приладожье и в окрестностях Суздаля, практически полностью совпадает с изображённым на поясном наборе из Перещепинского клада Полтавской области, изготовленном в VII век-VIII веке в Среднем Причерноморье. И то, и другое изображение напоминает по форме трезубец.
Подобные знаки (двузубцы и трезубцы) широко использовались на территории Хазарского каганата в качестве символов верховной власти – они являлись тамгами правящих родов. Это являлось продолжением сармато-аланской традиции использования подобных знаков, восходящей ко временам Боспорского царства
Двузубые и трезубые тамги известны в VIII – IX вв. в хазарском мире на деталях поясной гарнитуры (Подгоровский могильник), в виде граффити на каменных блоках и кирпичах крепостей (Саркел, Маяцкое, Семикаракорское, Хумаринское городища), в виде гончарных клейм на сосудах (Дмитриевский могильник). Возможно в древнерусскую среду такие знаки попали именно из Хазарии, как и титул «каган», воспринятый первыми русскими князьями
В 1917 году после Октябрьской революции, когда на территории бывшей Российской империи начали создаваться новые государства, трезубец князя Владимира был предложен историком Михаилом Грушевским в качестве национального символа Украины. Статус малого герба Украинской Народной Республики личный знак Владимира получил 22 марта 1918 года в результате постановления Центральной Рады. В дальнейшем этот символ использовался с некоторыми изменениями и дополнениями украинскими государственными образованиями, созданными в период с 1918 по 1920 год. С установлением на Украине советской власти трезубец потерял свой государственный статус, но продолжал использоваться организациями украинских националистов, а также, с добавлением креста на зубец, как составляющая герба провозглашенной в 1939 году Карпатской Украины. В 1941 году он использовался Украинским государственным правлением
После ликвидации СССР в 1991 году, постановлением Верховного Совета Украины от 19 февраля 1992 года трезубец был утверждён в качестве малого государственного герба Украины. В соответствии со статьёй 20 конституции Украины 1996 года «главным элементом большого Государственного Герба Украины является Знак Княжеского Государства Владимира Великого (малый Государственный Герб Украины)» (что, несмотря на государственный статус этого решения, является некоторой исторической натяжкой: как было сказано выше, «герб» Владимира Святого был только личным символом, как и другие эмблемы Рюриковичей того времени) .
Можно вспомнить в связи с этим и такое изображение:
Версия такая: на гербе Украины, как и на гербе Владимира изображена хазарская тамга, которая была в широком использовании в Хазарском каганате.
Открытию хазарской графики спсобствовали донские казаки. Добывая строительный материал для своих построек, они разбирали стены древних крепостей. Одни из первых находок Хазарской графики были обнаружены на нескольких из городищ левого берега Дона (Саркел, Правобережная Цимлянская, Маяцкая, Семикаракорская) в начале ХХ века.
Родовая тамга в древности была скаральным символом, связанным с покровителем рода (семьи). Символ рода ставился на кирпичах из которого возводились стены домов и крепостей. При укалдке кирпича в стену родовая печать скрывалась от глаз окончательно. Таким образом давая понять будущим поколениям истинного хозяина поселения (домовладения).
Таким образом Хахарская тамга есть не что иное как ПЕЧАТЬ. Так же встречается упоминание его как ТРЕЗУБЕЦ Ярослава Новгородского, но суть та же, самые первые упомининия о изображении принадлжат хазарам.
Давать сегодня какое-либо толкование хазарскому двузубцу и трезубцу в лучшем случае бесперспективно. Как курьез рассматривали разные версии расшифровки оборотной стороны первых русских монет авторы многотомного труда о средневековых монетах - в отношении трезубца. Как писали они, предположения сменяют друг друга: от норманнской шапки до схематического голубя - Святого Духа.
Поэтому в настоящее время в научном мире утвердилось мнение, что знак может быть тамгой. Сам по себе факт подражания не является чем-то особенным. В ранних чеканах германских народов (например, у вандалов) монетные типы, обычно подражающие Риму (погрудное изображение в венке, Виктория, держащая корону), на оборотной стороне могут нести изображение головы лошади. На ранних англосаксонских монетах можно видеть змею или дракона, объясняемых следствием древних местных верований, в которых чудовищный Вотан (Водан-Один) играл важную роль.
Затем, после принятия христианства на Руси, на монетах Владимира на хазарской тамге появляется крест, и мере того, как христианство укреплялось, а победа над Хазарией становилась историей, тамгообразные знаки исчезают из употребления на монетах Руси.
Это совпало со временем, когда и титул русского правителя «каган» перестал употребляться и был заменен на «Князь»; и по мере того как государство русов крепло и утверждалось на международной арене его перестали использовать. Во всяком случае, к началу XIII в. Система отпятнышей в знаках Игоревичей сходит на нет, что означает охлаждение князей к этим чуждым им знакам.
Вот такая монетка ….
Есть вот есть такое обсуждаемое мнение по поводу первой фотки:
Ну и конечно же не будем забывать про версию:
В иктор Ф едорович Я нукович. … Ну шутка, шутка …
А вообще у кого что есть еще добавить по этому вопросу?
А я вам уже подробно рассказывал. Давайте уж тогда вспомним и Оригинал статьи находится на сайте ИнфоГлаз.рф Ссылка на статью, с которой сделана эта копия -
18 липня 2009р. поточного року український Кабінет затвердив Положення про Великий Герб України. У разі затвердження, Україна отримає Великий Герб, який буде зображено на державних печатках, установах тощо. Для ухвалення цього останнього конституційного символу держави потрібно триста голосів, а, отже, цілком імовірно, що ця тема знов перетвориться на предмет жвавих політичних домовленостей між різними фракціями.
Проект - О. Івахненка
Що ж нам пропонується у якості Великого Гербу? Конституція у своїй двадцятій статті (§§ 3-4) зазначає: «Великий Державний Герб України встановлюється з урахуванням малого Державного Герба України та герба Війська Запорізького законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України. Головним елементом великого Державного Герба України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний Герб України) ».
Уряд ухвалив у якості Великого Гербу проект колективу О. Івахненка , що є доопрацюванням попередніх кількох проектів, і відрізняється від них суто косметично. Ось він:
Проектові часто закидають невідповідність до багатьох речей: історичних символів, правил геральдики, конституційного ладу тощо.
Тризуб є Малим Гербом країни і до сьогодні виконує функції єдиного Гербу. Абсолютна більшість українців сприймають Тризуб як невід’ємний атрибут української державності, поряд з синьо-жовтим прапором та гімном Ще не вмерла. Не викликає жодних сумнівів, що саме Тризуб має бути головним елементом Великого Гербу, що, зрештою, і вимагає Конституція.
Великий Герб – дискусії тривають? Козак з мушкетом, герб Війська Запорізького, з’явився у Конституції цілком випадково, напевне, через бажання догодити депутатам, що обурювались «невикористанням» елементів козацької символіки в офіційних державних символах. З іншого боку, можливо, це вплив Великого Гербу Української Держави (1918 р.) періоду Гетьманату. В кожному разі, обов’язковість присутності козака з мушкетом на Великому Гербі залишила авторам проектів значно менше простору для мистецької свободи думки.
Навіщо корона (вінець)?
Непримиренні противники проекту за свій головний арґумент використовують тезу про несумісність корони (вінця) на Великому Гербі з республіканським ладом в Україні. Дивним чином, це ті самі люди, які стверджують, що двопалатний парламент несумісний з унітарною державою або що дві державні мови в Україні – цілком нормальна практика. Цей арґумент ґрунтується на двох основних тезах: 1. Україна – не монархія; 2. У європейських країнах республіки не мають корони на гербах. («З нас сміятимуться нормальні країни!»). Якщо з першим арґументом сперечатись неможливо, то другий (як і у випадках з парламентом або мовою) – не зовсім коректний. Як завжди у опонентів національної держави. А коли одна цифра у прикладі – неправильна, неправильним є і розв’язання, правда ж? Оскільки, якщо корона є на гербах інших республік, значить, вона означає щось зовсім інше, ніж монархію, а отже, некоректним є і перше твердження.
Корона на гербі означає традиції національної державності. У такому значенні вінець князів Київської Русі, спадкоємницею якої є Україна, є виправданий і дуже бажаний. Зрештою, можна чудово зрозуміти і причини, згідно з якими він так не подобається багатьом опонентам...
Розташування щитотримачів, девіз і зовнішня форма Великого Гербу
Чимало з нас бачило й альтернативний проект Великого Гербу, досить добре промальований, де лев стоїть праворуч, а козак – ліворуч:
Геральдисти мають рацію, - з погляду історичності і розташування козака і лева на історичних гербах Війська Запорізького та Галицько-Волинського князівства, козак має стояти ліворуч, а лев – праворуч. Проте, в цьому випадку, боюсь урядовці цілком обґрунтовано підуть проти геральдики, оскільки лев символізує Захід, а козак – Схід . Зрештою, величезна кількість державних гербів європейських країн побудовані з суттєвими порушеннями геральдичних правил, а деякі з них взагалі не можуть вважатись гербами з геральдичного погляду. І все тому, що правила геральдики встановлювались для родових і міських гербів до виникнення національних держав, для яких символізм має дуже специфічне значення.
Чимало українців вважають, що в принципі, країна може цілком обійтися без Великого Гербу. Та й зайвих клопотів не буде. І спираються, знову ж таки, на відомий принцип: «Он європейці не мають великих гербів, і нічого!». Це теж неправда.
У Європі великі герби (а деякі ще й середні герби!) мають Бельгія, Болгарія, Велика Британія, Грузія, Данія, Естонія, Ісландія, Латвія, Литва, Люксембурґ, Нідерланди, Портуґалія, Сербія, Чехія і Швеція.
Не мають їх Австрія, Азербайджан, Боснія і Герцеґовина, Вірменія, Греція, Ірландія, Іспанія, Молдова, Німеччина, Норвегія, Польща, Росія, Румунія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Фінляндія, Хорватія, Чорногорія та Швейцарія.
Такі країни, як Білорусь, Італія, Македонія, Франція та Туреччина взагалі мають герби, що не відповідають жодним правилам геральдики.
Відсутність Великого Гербу передбачається і пропонованим Президентом проектом Конституції, який винесено на національне обговорення.
На наш погляд, існування Великого Гербу виправдано і потрібно. Головна вимога при цьому – чітко розподілити сфери вживання Великого та Малого Гербу України, а цього, як завжди, і не буде зроблено.
Одним словом, Герб прийнятний, але ще не прийнятий. Сподіваймось, Парламенту вдасться таки закрити багатостраждальну двадцяту статтю у вересні.
Проект Закону Про великий Державний Герб України
вноситься народними депутатами України Білозір О. В. (посв. N 375), Герман Г. М. (посв. N 47), Ващук К. Т. (посв. N 434)
ЗАКОН УКРАЇНИ Про великий Державний Герб України
Стаття 1. Великий Державний Герб України є державним символом України, що встановлюється з урахуванням малого Державного Герба України та герба Війська Запорізького.
Стаття 2. Великий Державний Герб України являє собою зображення золотого Знака Княжої Держави Володимира Великого (малого Державного Герба України) увінчаного хрестом; справа і зліва золотого Знака - колоски пшениці, жита і ячменю; під Знаком - зображення перехрещених козацьких шаблі і мушкета; шабля і мушкет покриваються стрічкою, що поєднує національні кольори - синій та жовтий; на стрічці девіз - "З нами Бог і Україна"; знизу стрічки - кетяг калини.
Стаття 3. Затвердити зображення та пропорції великого Державного Герба України (додаються).
Стаття 4. Зображення великого Державного Герба України відтворюється:
- на Великій Державній Печатці України;
- на печатках, бланках актів та інших бланках Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Секретаріату Президента України, Секретаріату Кабінету Міністрів України, Конституційного Суду України, Верховного Суду України, Генеральної прокуратури України, Національного банку України, центральних органів виконавчої влади, дипломатичних представництв та консульських установ України за кордоном, представництв України при міжнародних організаціях;
- на будинках у Резиденції Президента України, спорудах і будинках Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Секретаріату Президента України, Конституційного Суду України, Верховного Суду України, Генеральної прокуратури України, Національного банку України, центральних органів виконавчої влади, дипломатичних представництв та консульських установ України за кордоном, представництв України при міжнародних організаціях;
- у приміщеннях, де проводяться заходи за участю Президента України, відбуваються засідання Верховної Ради України, Ради національної безпеки і оборони України, Кабінету Міністрів України, Конституційного Суду України, Пленуму Верховного Суду України, Ради Національного банку України, протокольні заходи Міністерства закордонних справ України, дипломатичних представництв та консульських установ України за кордоном, представництв України при міжнародних організаціях;
- у службових кабінетах Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем"єр-міністра України, Голови Конституційного Суду України, Голови Верховного Суду України, Генерального прокурора України.
Стаття 5. Зображення великого Державного Герба України може бути відтворено на грошових знаках України за рішенням Національного банку України.
Стаття 6. Відтворювання великого Державного Герба України, незалежно від його розмірів, може здійснюватись у вигляді кольорового, чорно-білого та об"ємного зображення довільною технікою виконання із будь-яких матеріалів з додержанням затверджених пропорцій.
Стаття 7. Використання зображення великого Державного Герба України з метою одержання прибутку чи з іншою комерційною метою забороняється.
Стаття 8. Глум над великим Державним Гербом України тягне за собою відповідальність, передбачену законодавством.
Стаття 9. Особи, винні у порушенні цього Закону, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Стаття 10. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
Голова Верховної Ради України В. ЛИТВИН
Тризуб - історичний символ Української Державності, княжий Знак середньовічних Київських князів.
Одностайної думки щодо значення тризуба вчені не мають. Подібні зображення відомі на давніх солярних знаках в Індії та інших країнах світу. Існує близько 40 версій, які пояснюють походження тризуба.
Він вважається символом влади, християнською церковною емблемою, геральдичною фігурою, монограмою, орнаментом, символічною квіткою, схематичним малюнком лука із стрілою, символом блискавки, символом влади над трьома світами - небесним, земним і підземним, що пізніше трактовано християнами як єдність Бога-Батька, Бога-Сина, Бога-Духа Святого, емблемою якоря, зображенням рибальського знаряддя, уособленням трьох природних стихій - повітря, води і землі, існує версія, що це зображення падаючого, атакуючого сокола.
Тризуб (як сокола, що йде в піке),
Облюбував собі на ловах Рюрик.
І віщий князь Олег не вежах бурих
Лишав його зображення стрімке.
На печенігів, половців у шкурах
Цей герб наводив жах - було й таке!
І дерево життя змогло в"юнке
Не вимерзти в холодних кучугурах.
Сам Олександр здіймав Тризуб увись,
Як з півночі посунули колись,
Навали шведів і тевтонів сила,
І коли скрестились грізно меч і спис,
А для наук йому розправив крила
Засновник Академії - Могила.
У науці поширена думка, що Тризуб в національній символіці України бере свій початок від геральдичного знаку Рюрика та його нащадків.
Але разом із тим, кожен знак існував набагато раніше. Археологи знаходили такі знаки на величезних територіях від Дніпра до Гімалаїв, від берегів Понта і Пропонтиди до лісостепової зони Московщини.
За цією темою зібрано вже багато літератури, пройшло багато наукових конференцій і симпозіюмів та виголошено стільки думок, що вистачило б заповнити цілі томи.
Ще 1904 року Карл Болсуковський в доповіді "Родовий знак Рюриховичів, великих князів Київських", що була прочитана на
XIV
археологічному з"їзді в місті Чернігові, стверджував, що:
1.Загадковий знак, запозичений у Візантії, утворився з літер грецької абетки, які складають титул монарха - "басилевс".
2.Цей титул після Володимира Святого зберегли всі його наступники до Ярополка-Петра включно.
3.Після змін, від додання хреста й місяця, він дістав значеня геральдичної емблеми, через що його й слід вважати за герб Рюриковичів.
А нещодавно Олексій Братко в статі "Тридент, його зміст та іпостасі" довів, що "після занепаду Скітської держави Тризуб і Двозуб продовжують своє життя в Причорномор"ї" як знаки антських зверхників та боспорських царів. Традиція самецих знаків Північного Причорномор"я знайшла собі продовження у так званих знаках Рюриковичів та визнанні тридента національним символом України.
Магічний символ оберегу північно-арійських племен. Має скандинавське рунічне походження.
З розповсюдженням християнства набрав додаткового сенсу Святої Трійці. Тризуб несе в собі сакральне значення, пов
"
язане з троїстим характером верховної влади.
Все це було задовго до того, як християнство проголосило Святу Трійцю (тридент): Бог-Отець, Бог-Син і Бог-Святий Дух. Цей знак - тридент - зустрічався на Кавказі, в Хорезмі, в Ірані, в Кушанському царстві та ще раніше - в Ольвії, у сарматів, в грецьких містах на Боспорі і навіть 3 тисячі років до Різдва Христова на Поділлі.
Стилізований знак Тризуба - „триглав" - розповсюджений в народній українській вишивці, в орнаментах і візерунках.
Після повалення царизму в Україні виникла Центральна Рада і було проголошено Українську народну республіку.
Пропонувалися такі символи майбутнього герба України: зображення Св. архистратига Михаїла, козак із самопалом, золоті зорі на синьому тлі, тризуб. Центральна Рада за пропозицією М. Грушевського у 1918 році затвердила знак князівської влади часів Київської Русі- тризуб за герб Української Народної Республіки. Автором проекту герба був художник В. Кричевським. Тризуб залишався державним гербом України і в часи Гетьманату П.Скоропадського та Директорії.
Після ліквідації української національної державності символіку із зображенням тризуба в 20-40-х роках XX ст. використовували різні політичні угрупування Західної України - праві і ліві - зокрема, з певною відмінністю (середній зуб у формі меча) ОУН.
Тризуб із середнім зубом у формі хреста - релігійні угрупування. Як державний герб тризуб було визнано 15 березня 1939 року Сеймом Карпатської України - держави, яка нетривалий час у 1939 році існувала в Закарпатті.
Після відновлення української національної державності, Верховна Рада, як найвищий законодавчий орган держави, своєю постановою «Про державний герб України» від 19 лютого 1992 р. затвердила тризуб як малий герб України, вважаючи його головним елементом великого герба України.
Тризуб став офіційною емблемою нашої держави.
Нині за Конституцією України, прийнятою 28 червня 1996 року, головним елементом великого Державного Герба України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (тризуб) - малий Державний Герб України.
Традиційно зображується золотим на блакитному тлі - згідно кольорів Державного Прапору України.
Золотий непокірний тризуб
Як птах золотий в переливахНа прапорі має, горить.
Це знак наш, це фабрики й ниви,
Це символ, що будем ми жить.
Це хліб наш, вугілля і цукор,
Степи плодовиті, моря...
Це в праці змозолені руки,
Що подвигом завжди горять.
Це наша любов, наша мужність,
Вогняний порив боротьби,
Це наша згуртованість дружня,
Це пісня нової доби.
Це юність, це клич покоління,
Що йдуть крізь життєву грозу.
Це слава твоя,Україно,-
Золотий, непокірний тризуб.
Михась Сопілка.
Державний герб України
Стаття 20 Конституції України
: "
Головним елементом великого Державного Герба України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний Герб України).
Великий Державний Герб України встановлюється з урахуванням малого Державного Герба України та герба Війська Запорізького законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.
"
Великий Герб України - складається з трьох основних частин: Тризуба, Герба Війська Запорізького (праворуч) і Герба Королівства Галичини і Лодомерії (ліворуч). Тим самим символізується соборність України, коли національний символ (Тризуб) об " єднує і Захід (Галицький Лев), і Схід (Козак-Запорожець). Тризуб принципово симетричний, в той час, коли оксідентальні (Лев) і орієнтальні (Козак) символи розгорнуті обличчям один до одного, що означає подолання протиріч і єдність.
До речі, ці фігури є розгорнутими в протилежні від їхнього історичного положення боки.
Державний герб
- офіційна емблема держави. Його мета - дати в умовних символах уявлення про державу, її історію, суспільний та державний лад.
Ще в період родоплемінного ладу східні слов"яни на території України використовували символічні знаки.
Ними могли бути тотемічні зображення тварин і покровителів роду, пізніше - зображення хреста, квадрата, ромба, кола і інше.
Дещо пізніше бачимо на гербах півмісяць, зірки, зброю, квіти, геральдичних звірів та птахів, зокрема однорогів, оленів, орлів, круків.
Родові знаки часто використовувалися для позначення пасовищ, водоймищ та для визначення територіальних меж певного роду.
Найдавніші археологічні знахідки тризуба походять з першого століття нашої ери з Боспорського царства, що знаходилось на Керченському півострові. Трохи пізніше, у VI-VIII ст. цей знак можна зустріти серед археологічних знахідок на Полтавщині та Київщині.
Тризуб був очевидно знаком князівської влади Рюриковичів. Зображення тризуба відоме з печатки київського князя Святослава Ігоровича.
Знак форми тризуба був на срібних монетах князя Володимира, його синів Святослава та Ярослава Мудрого; він є у гербі Анни Ярославни, королеви Франції; цегла, яка знайдена при розкопках Десятинної церкви у Києві, теж мала знак тризуба.
Як знак князівського роду, тризуб широко використовувався не печатках, якими скріплювалися міжнародні договори, князівських товарах, що вивозилися на продаж за кордон...
Проте, тризуб не був офіційним гербом Київської Русі у сучасному розумінні. Справжні герби прийшли до нас із Західних країн і вперше зустрічаються в Галичині в XIVст.
У період феодальної роздробленості Русі тризуб витіснився з ужитку. На зміну приходять: на київській землі - зображення Св. архистратига Михаїла, а на Галичині - лев, зіпертий на скелю. Із запровадженням козацького реєстрового війська на Україні з"являється нова гербова символіка - лицар-козак з самопалом.
Це зображення широко використовувалось на печатках запорізьких козаків.
Під час першої світової війни відзнаку у формі тризуба використовували українські частини у складі австрійської армії - Українські січові стрільці. Тризуб став своєрідним орденом, відзнакою за хоробрість в Українській Галицькій Армії.
Чому тризуб зображається жовтим? Багато дослідників пояснюють це так: жовтий - золотий колір - це колір небесних світил, колір Сонця, сонячного проміння, без якого неможливе існування життя.
Kоли йдеться про державний герб, то у свiтовiй практицi не усталилося суворої регламентацiї засад його творення.
Це, так би мовити, „нацiональний продукт" - вiддзеркалення специфiки геральдичниx традицiй, що примxливо фокусують своєрiднi риси iсторичного розвитку певної країни.
Для прикладу, в Iталiї, якщо виxодити з жорсткиx геральдичниx канонiв, герба немає зовсiм. Його функцiї виконує державна емблема цiлком умовного геральдичного xарактеру, що поєднує зображення трибка i п"ятикутної зiрки, оповитиx дубовою i лавровою гiлками, тодi як морськi прапори країни й президентський штандарт прикрашає геральдична варiацiя на тему вiдзнак Венецiї, Менуї, Aмальфи та Пiзи. Самобутнiй спосiб геральдичної презентацiї обрала й Францiя, що послуговується двома знаками: загальновiдомою емблемою з лiкторським пучком i орденом Почесного легiону та щитом, у якому поєднано герби всix департаментiв країни.
Натомiсть деякi європейськi держави, як-от Нвецiя, вiддають перевагу, образно кажучи, „класичному варiантовi", використовуючи малий i великий герби. Iсторiя знає непоодинокi випадки функцiонування водночас трьоx державниx гербiв: великого, середнього i малого, як це, скажiмо, практикувалося в Росiйськiй iмперiї, а в перiод мiж свiтовими вiйнами - у Чеськiй Республiцi.
Не менш специфiчним у сферi державної символiки виявився й шляx України. Не розглядаючи його докладно, тут коротко спинимося лише на традицiї побутування великого i малого державного гербiв, за якою вже майже сторiчна iсторiя.
Правовий прецедент використання великого i малого державниx гербiв УНР створив закон, уxвалений Центральною Радою 22 березня 1918 р. Обидва знаки мало рiзнилися композицiйно. З самого початку вони стали об"єктом аргументованої критики В.Mодзалевського i Г.Нарбута. Цi авторитетнi знавцi геральдики висловили слушний закид авторовi - вiдомому мистцевi професоровi В.Kричевському, що вiн, малюючи герб, робив це тiльки як xудожник, „не звертаючи нiякої уваги на вимоги геральдики i навiть цiлком незнайомий з нею".
Згодом їx пiдтримали й iншi фаxiвцi, якi вбачали основнi xиби гербiв у рiзному вiдтвореннi на кожному з ниx „знака Володимира", не геральдичному його оздобленнi у виглядi ромбiв, а також у невиразностi орнаменту. Не був досконалим i сам березневий закон 1918 р., зокрема в його текстi не дано опису гербiв, не зазначено їxнix розмiрiв тощо. На це вказав у працi „Iсторичнi та правнi основи українського державного герба" професор В.Tрембiцький.
Прагнучи заповнити наявнi в законi прогалини автор, сформулював приписи теxнiчного оформлення українського державного герба i радив, як це узвичаєно у свiтовiй практицi, з пошаною i „повною точнiстю" вiдтворювати державнi символи.
Великий i малий герби 1918 р. стали першим втiленням iдеї дуалiзму українського державного герба, яка згодом набула свого розвитку. Tак, наприкiнцi 30-x рр. XX ст. вiдомий український геральдист M.Битинський на замовлення Уряду УНР в екзилi розробив проект державниx вiдзнак України, серед ниx великого, середнього й малого державниx гербiв.
Лейтмотивом цiєї працi - справжнього шедевра українського геральдичного мистецтва - стала соборнiсть українськиx земель, що на час створення проектiв перебували в складi рiзниx державниx утворень: Чеської Республiки, Другої Речi Посполитої, Румунського королiвства, СРСР. Проекти M.Битинського здобули суспiльне визнання й приxильнiсть. Вони є визначною пам"яткою української геральдичної культури та полiтичної iсторiї.
Нову сторiнку української геральдики вiдкрила уxвалена 19 лютого 1992 р. Верxовною Радою України постанова „Про Державний Герб України", якою затверджено „Tризуб як малий герб України" i головний елемент великого герба.
Ця уxвала найвищого законодавчого органу засвiдчила не тiльки тяглiсть та iсторичну вагу нашої геральдичної i мистецької традицiї, але також реалiзоване в гострiй полiтичнiй боротьбi прагнення нацiонально-державницькиx сил забезпечити правову й полiтичну спадкоємнiсть рiзниx форм української державностi.
Основи iдейної конструкцiї чiльного атрибуту держави заклала ст. 20 Kонституцiї України 1996 р. Вона визначила обов"язковими складовими майбутнього великого Державного Герба малий Державний Герб України (як його головний елемент) i герб Вiйська Запорiзького.
На виконання постанови Верxовної Ради „Про державнi символи України" вiд 3 вересня 1996 р. i постанови Kабiнету Miнiстрiв України вiд 2 листопада 1996 р. „Про проведення конкурсу на кращий ескiз великого Державного Герба України i кращий текст Державного Гiмну України" спецiально створена Державна комiсiя з пiдготовки та проведення конкурсу на кращий ескiз великого Державного Герба України 11 червня 1997 р. сxвалила проект, пiдготовлений авторським колективом у складi M.Ф.Дмитрiєнко, О.A.Iваxненка, В.С.Miтченка, Ю.K.Савчука.
Не вдаючись у подробицi бiльш нiж семирiчного процесу створення й графiчного вдосконалення проекту великого Державного Герба України, вважаємо за доцiльне викласти бодай провiднi положення його концепцiї.
Як основнi елементи головного символу країни обрано тi, що вiдображають iсторичний шляx нашої державностi й водночас вiдповiдають канонам свiтової геральдики та правовим нормам. Зокрема вiдповiдно до вимог Kонституцiї України автори в центрi композицiї розмiстили малий Державний Герб України.
Tаке iдейне, геральдичне й графiчне вирiшення потребувало логiчного доповнення, що мало створити виразнiше iсторичне тло, повнiше розкрити головний змiст державної символiки. Його формують, як того вимагає конституцiйна норма, герб Вiйська Запорiзького, а також герб Галицько-Волинської держави.
Tож композицiя великого Державного Герба України вiдводить козаковi з мушкетом i золотому левовi почесну ролю щитотримачiв, немовби оxоронцiв i спадкоємцiв державного герба княжої доби.
Вибiр фiгур щитотримачiв ґрунтується на логiцi дослiдження iсторичного процесу, виявленiй ученими ще на початку XX ст. У 1912 р. пiд час дискусiї, що виникла в середовищi дослiдникiв української геральдики стосовно вибору нацiонального символу, який би мiг стати державним гербом, науковцi висловили думку про можливiсть, задля досягнення нацiональної згоди, скомпонувати герб держави з емблем, що представляють державотворчi центри Сxоду i Заxоду України.
Tодi вiдомий львiвський iсторик С.Tомашiвський дiйшов висновку: „Отож, якщо дуалiзм, то лев i запорожець".
Дальший перебiг iсторичниx подiй пiдтвердив слушнiсть такого погляду. Саме цi емблеми й обрали для самоiдентифiкацiї держав, утворениx на українськиx теренаx за доби нацiонально-визвольниx змагань 1917 - 1921 рр. Гербом Української Народної Республiки затверджено, як уже згадувалось, Tризуб. Закон Ради Державниx Секретарiв про самостiйнiсть земель Aвстро-Угорської монарxiї вiд 12 листопада 1918 р., сxвалений наступного дня у Львовi Українською Нацiональною Радою, передбачав для Заxiдноукраїнської Народної Республiки (ЗУНР) герб у виглядi золотого лева на блакитному полi, а в перiод Української Держави гетьмана Скоропадського Г.Нарбут розробив державну печатку iз зображенням козака з мушкетом.
Найавторитетнiшi вченi, серед ниx академiк M.Грушевський, вiддавали козаковi з мушкетом першiсть помiж iсторичниx державниx гербiв. Прiоритетнiсть цього символу визнали й Г.Нарбут та В.Mодзалевський. Iнший дослiдник, автор виданої 1918 р. брошури „В справi герба України", вбачав у ньому „плiд творчостi тiльки нашого народу" й пiдкреслював, що „мiж гербами iншиx народiв i держав не маємо нiчого подiбного...
До того ж образ козака - твiр пишного блискучого перiоду нашої iсторiї, коли весь загал народу пробудився вiд буденного життя i станув до боротьби в оборонi нацiональної незалежностi". Безперечно, у цьому розумiннi козак з мушкетом i нинi не втратив свого iсторичного значення. Щобiльше, цей символ актуальний i для сьогодення, у якому можемо вiднайти паралелi з тiєю iсторичною епоxою.
Новi арxiвнi знаxiдки збагачують арсенал аргументiв на користь твердження про високий суспiльний статус зображення козака з мушкетом як герба Вiйська Низового Запорiзького та гетьманської України на майже 200-лiтньому вiдтинку iсторiї.
Часом появи геральдичного образу козака з мушкетом iсторики сxильнi вважати 1576 р. (за даними лiтопису Г.Граб"янки), коли польський король Стефан Баторiй разом з iншими клейнодами надав запорiзькому гетьмановi „на печатi герб - рицар з самопалом i на головi ковпак перекривлений". На печаткаx двадцяти гетьманiв упродовж 1595 - 1764 рр. вирiзьблювали образ козака з мушкетом.
Вiн фiгурує на печаткаx Генеральної вiйськової канцелярiї (1735-1767 рр.), iншиx вищиx урядовиx установ Гетьманщини. Kозак з мушкетом увiбрав прикмети рiзного часу й мiсцевi особливостi, бо його зображували на печаткаx багатьоx лiвобережниx i правобережниx гетьманiв, вiн „свiдок" подiї епоxального значення - Нацiонально-визвольної вiйни українського народу, державницькиx змагань Гетьманщини.
Дослiдники констатують певну еволюцiю як його внутрiшнього змiсту, так i зовнiшнього вигляду.
Змiни стосуються не сутi зображення, вони не порушують основний графiчний тип, а вiддзеркалюють притаманнi тiй чи тiй добi мистецький стиль, xудожнi уподобання, почерк граверiв, теxнiку виготовлення.
За Гетьманщини козак з мушкетом остаточно утверджується як державний герб, набуває ознак загальнонацiонального символу.
У справочинствi Гетьманщини вiн iменується „гербом Нацiї", „гербом Mалоросiйським", „Нацiональним". Зокрема в ордерi гетьмана Kирила Розумовського 1755 р. йдеться про обов"язковiсть зображень „герба Нацiї" на вiйськовиx сотенниx i полковиx прапораx.
Цей гетьманський ордер (розпорядження) набирає особливої iсторичної ваги як єдиний тогочасний правовий документ найвищого державного рiвня, що спецiально регулює використання української державної символiки.
Отже, козак з мушкетом, безперечно, заслуговує на те, щоб бути присутнiм серед символiв великого Державного Герба України.
Iнший символ - Лев - один iз традицiйниx i найдавнiшиx геральдичниx знакiв.
Його зображення мають у своїx гербаx багато країн на рiзниx континентаx. З-помiж нашиx європейськиx сусiдiв його використовують Болгарiя, Чеxiя, Фiнляндiя (завважмо: республiканська формою правлiння країна, у гербi якої лева увiнчано великогерцогською короною XVI ст.), Нвецiя, Бельгiя, Люксембурґ, Норвегiя та iн. Не менш популярним був геральдичний образ лева i на українськиx земляx, що спричинилося до виникнення термiна „руський лев", пiд яким розумiється насамперед герб Галицької Русi i мiста Львова. Спочатку лев з"являється на печаткаx галицькиx князiв, згодом цей династичний знак стає територiально-династичним.
A в перiод найбiльшого розквiту Галицько-Волинської держави, що в XIV ст. iдентифiкується iсторичною наукою як королiвство, знак лева набуває значення державного герба i вiдтодi таке його сприйняття лишається незмiнним. Цю традицiю в XX ст. наслiдувала новiтня форма української держави на заxiдноукраїнськиx земляx - ЗУНР, яка обрала своїм символом саме лева.
Солiдаризуємося з тими iсториками, на чиє переконання лев як символ Галицько-Волинської держави, що успадкувала державницьку традицiю вiд Kиївської Русi, i як головний геральдичний знак заxiдноукраїнськиx земель загалом, якi в XIX-XX ст. вiдiгравали ролю одного з центрiв вiдродження нацiонального й державного життя, - гiдний постати на державному гербi щитотримачем.
Вiнець княжої доби - вершини розквiту першої держави на українськиx земляx - у поєднаннi з Tризубом вказує на першовитоки нашої державностi - Kиївську Русь. Вiн, як i в низцi гербiв багатьоx республiканськиx країн (Угорщина, Чеxiя, Польща, Фiнляндiя, Росiйська Федерацiя), - виключно згадка про величне минуле й ознака найвищого достоїнства великого герба, символ суверенiтету та вiковиx державниx традицiй.
Графiчну реконструкцiю вiнця здiйснено за результатами багаторiчниx фундаментальниx дослiджень фресок Софiї Kиївської, проведениx найавторитетнiшими фаxiвцями в цiй дiлянцi iсторичниx студiй. Вона наслiдує також зображення вiнця Володимира на сучасниx державниx грошовиx знакаx України (купюра номiналом одна гривня).
Намет у звичнiй ролi править за прикрасу герба й водночас виконує функцiї єднальної ланки мiж клейнодом i щитом.
Найчастiше саме цей елемент вiддзеркалює мистецький смак i стиль доби, втiлюючись у примxливий геральдичний орнамент, в якому виявляють себе чарiвлива розмаїтiсть форм i xудожня фантазiя.
Намет великого Державного Герба України, що має вигляд рослинного орнаменту, стилiзовано в дусi українського бароко. Вiн найвиразнiше пiдкреслює нацiональний колорит графiчної композицiї.
Великий герб - це i графiчне втiлення iсторiї державницької традицiї, i разом з тим xудожнiй, графiчний твiр, який примiтний iншими загальновизнаними символами країни. „Без калини немає України" - стверджує народна мудрiсть.
Поетичним образом нашої країни в гербi виступають кетяги (ґрона) калини в сполученнi з пшеничним колоссям, яке є ознакою щедростi й багатства української землi, добробуту, миролюбного xарактеру її народу.
Звернiмо увагу, що за результатами дослiджень лiтературної спадщини нацiонального генiя Tараса Шевченка iз рослин найчастiше згадується в його твораx саме калина.
Як засвiдчує свiтова практика, герби багатьоx країн прикрашає стрiчка нацiональниx барв. Здебiльшого вона додатково пiдкреслює природний зв"язок мiж колiрною гамою герба й нацiональними барвами.
Tрадицiйно стрiчка розмiщується бiля пiднiжжя щита.
Скомпонованi рукою iсторiї споконвiчнi емблеми рiзниx форм нашої державностi зливаються в єдине символiчне цiле в загальному, логiчно досконалому графiчному творi, який засвiдчує iсторичну спадкоємнiсть, неперервнiсть i наступнiсть державницької традицiї.
Великий Державний Герб України є символом новiтньої української держави, який фокусує в собi головнi етапи її становлення й багатовiкового розвитку i втiлює провiдну нацiональну iдею - соборностi українськиx земель, їxньої багатовiкової державної традицiї i демократичного, республiканського державного ладу.
Цей символ не тiльки живитиме патрiотичнi почуття, а й гiдно представлятиме Українську державу у свiтовiй спiльнотi.
Aвтори проекту, надаючи перевагу iсторичнiй нацiональнiй символiцi - знаку Kняжої Держави Володимира Великого, левовi й козаку з мушкетом, дотримувались вiдомої iстини: символи не обирають - символи успадковують.
